Деспоти́зм, або деспоті́я — форма держави, при якій вся повнота влади, не обмеженої законом, належить одному володарю — монарху, тирану або необмеженому диктатору. Володар самодержавно розпоряджається владою в країні, виступаючи по відношенню до підданих як пан і господар. Деспотія відзначається повним свавіллям влади, безправ'ям підданих.
Починаючи з кінця XVIII століття термін «деспотизм» у західноєвропейських мовах асоціювався з тиранією. Як назва форми правління, з необмеженою владою термін «деспотизм» злився за змістом, або ж був витіснений такими словами, як абсолютизм, диктаторство (у його сучасному бонапартистському значенні) та тоталітаризм. Однак упродовж двох тисячоліть деспотія і тиранія були двома різними формами правління з тотальним політичним пануванням однієї особи над підлеглими їй людьми. Сьогодні обидва терміни стали синонімами з розмитим значенням, що позначають спосіб управління на основі примусу і свавілля, несумісний із політичною свободою, конституційним правлінням та принципом верховенства права.
В XX ст В двадцятому столітті прикладом необмеженої деспотії в Європі і Азії вважається влада Сталіна в СРСР (до 1953 р.), а також влада інших вождів в політично недорозвинених країнах Азії та Африки.
Див. також Какістократія Деспот (титул) Тиранія Східна деспотія
Література С. Бульбенюк. Деспотизм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.206 ISBN 978-966-611-818-2
Посилання Деспотія // Деспотизм //
Виноски