Еміль Амага (; 2 січня 1841, Сен-Сатюр — 15 лютого 1915) — французький фізик.
Член Паризької академії наук (1902; член-кореспондент від 1890 року)Les membres du passé dont le nom commence par A , іноземний член Лондонського королівського товариства (1897)Amagat; Emile Hilaire (1841—1915).
Життєпис Народився в Сен-Сатюрі (департамент Шер у центрі Франції). У 1867—1872 роках працював професором у Центральній гімназії швейцарського Фрібура. Потім обіймав таку ж посаду в , а від 1892 року — в Політехнічній школі в Парижі.
Наукова діяльність Відомий працями в галузі молекулярної фізики. Зокрема, вивчав поведінку газів за різних тисків та температур, залежність температури плавлення від тиску, стисливість рідин. Отримав криві стисливості так званих постійних газів за 200 °C і тиску 3000 атм. При цьому виявив, що за високого тиску поведінка газів відхиляється від закону Бойля — Маріотта.
На його честь названо позасистемну одиницю концентрації частинок — амага.
Набір ізотерм флюїду в координатах PV—P, де P — тиск, V — об'єм, отримав назву діаграми Амага. Відхилення експериментально знайдених ізотерм реального газу від горизонтальних прямих на діаграмі Амага дозволяє наочно судити про відхилення властивостей реального газу від поведінки ідеального газу.
Галерея
Вибрана бібліографія «Sur la compressibilité d. gaz» надруковано в «Ann. d. chim. et d. physique» за 1880—1883 р. у № 19, 22 і 28
Примітки
Література
Посилання