Макси́м Анато́лійович Гребе́ник (народився 13 січня 1992 в селі Селище Носівського району Чернігівської області — помер 10 листопада 2023 в районі села Новомихайлівка Покровського району Донецької області) — український військовослужбовець, солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який відзначився під час відбиття російського вторгнення в Україну. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня (2024, посмертно).
Життєпис Максим Гребеник народився 13 січня 1992 року в селі Селищі Ніжинського району Чернігівської області.
Закінчив сільську школу, навчався в Київському механіко-металургійному технікумі (нині — Київський механіко-технологічний коледж), потім вступив до Київського будівельного університету. Закінчити його не встиг.
Максим став на оборону України 25 лютого 2022 року у складі добровольчого формування територіальної громади на території Ніжинського району, коли той перебував в оперативному напівоточенні російських військ.
Призваний за мобілізацією до лав Збройних Сил України 24 серпня 2022 року, направлений до 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади.
Захищав Батьківщину на Мар'їнському напрямку на «нулі». Обіймав посаду водія-механіка 2-го протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 2-ї роти 2-го батальйону 79 ОДШБр (в/ч А0224). Кермував бронетранспортером, возив особовий склад на позиції, евакуйовував поранених та загиблих побратимів, надавав медичну допомогу, ходив на штурми та відбивав ворожі атаки поруч з іншими військовослужбовцями, врятував не одне життя. Виконував сержантські обов'язки, перебуваючи у званні солдата.
Загинув від удару ворожого винищувача у ніч проти 10 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу нині окупованого ворогом села Новомихайлівки Покровського району Донецької області.
Максима Гребеника поховано з військовими почестями в рідному селі.
Родина У загиблого залишилися мама Валентина Григорівна — сільський фельшер, батько Анатолій Віталійович, сестра Наталія.
Нагороди Орден «За мужність» ІІІ ступеня (25 січня 2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку; Відзнака Президента України «За оборону України» (№ 0037501, 07.07.2023); нагрудний знак «Честь і Слава» від Міністерства оборони України (06.12.2022).
Примітки
Посилання ''