Микола Васильович Хабер (4 червня 1933, Тростянець — 19 січня 2008, Калуш) — український інженер хімічної промисловості, науковець-нафтохімік, педагог. Доктор технічних наук (1988), професор (1992). Розробник технологічних процесів виробництва сульфатних калійних добрив, аеросилу, чотирихлористого вуглецю, тетрахлоретилену тощо, наукових основ технології одержання модифікованих кремнеземів тощо.

Протягом 35 років — головний інженер Калуського хіміко-металургійного комбінату (пізніше — виробничого об'єднання та концерну «Хлорвініл»; 1961—1996). У заключний період науково-педагогічної діяльності — засновник і завідувач кафедри органічної та аналітичної хімії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (1994—2008). Автор понад 200 наукових робіт, 150 авторських свідоцтв на винаходиПам'яті професора Хабера Миколи Васильовича.

Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1972), заслужений працівник промисловості УРСР (1981), почесний громадянин Калуша (1997).

Життєпис Народився 4 червня 1933 року в селі Тростянець на теперішній Івано-Франківщині в селянській родині. Закінчив Долинську середню школу № 1Становлення та розвиток освіти (шкільництва) в м. Долині.

У 1955 році закінчив кафедру технології нафти і газу Львівського політехнічного інституту, здобувши спеціалізацію «Інженер-технолог із переробки нафти і газу». Відтоді ж — інженер, пізніше — інженер-технолог екстракційного заводу Дзвінецького шахтоуправління (Борислав) тресту «Укрозокерит».

З 1959 року — головний інженер Калуського калійно-магнієвого комбінату. Через два роки обійняв ту ж посаду на новозбудованому Калуському хіміко-металургійному комбінатіХабер Микола Васильович (1933—2008).

У 1971 році здобув науковий ступінь кандидата хімічних наук, захистивши дисертацію на тему «Исследование процессов взаимодействия органодихлорсиланов с поверхностью высокодисперсных кремнеземов». У 1975 році Калуський хіміко-металургійний комбінат був перейменований у виробниче об'єднання (пізніше — концерн) «Хлорвініл». Окрім інженерської роботи, Микола Хабер паралельно працював першим заступником голови правління «Хлорвінілу».

У 1988 році здобув науковий ступінь доктора технічних наук, захистивши дисертацію на тему «Розробка технологічних процесів одержання аеросилів з хімічно модифікованою поверхнею». Через чотири роки затверджений у вченому званні професора. У 1994 році заснував і очолював до кінця життя кафедру органічної та аналітичної хімії Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаКафедра хімії: 1994—2017 рр..

З 1996 року — радник, пізніше — перший заступник голови правління ВАТ «Оріана». З 2002 року — головний науковий співробітник Інституту хімії поверхні НАН України.

Станом на 1972 рік жив у Калуші, в будинку № 4 по вулиці СевастопольськійОблікова картка лауреата Державної премії УРСР 1972 р.. Помер на 75-му році життя 19 січня 2008 року. Похований на міському кладовищі Калуша (вулиця Височанка), біля центрального входу.

Наукова та громадська діяльність Автор понад 200 наукових робіт, 150 авторських свідоцтв на винаходи. Науковий керівник 7 кандидатів наук. Серед учнів Миколи Хабера — науковці Олександр Шийчук, Софія Федорченко, Сергій Курта, Ольга Хацевич, Ігор Микитин тощо.

Розробник технологічних процесів виробництва сульфатних калійних добрив, аеросилу, чотирихлористого вуглецю, тетрахлоретилену, цинебу, полікарбацину, хлористого вінілу тощо. Розробник наукових основ технології одержання модифікованих кремнеземів, енергозберігаючої технології переробки полімінеральних калійних руд Прикарпаття тощо.

У 1972 році, спільно з колегами, нагороджений Державною премією УРСР в галузі науки і техніки «за науково-технологічну розробку, впровадження виробництва дисперсних кремнеземів з хімічно модифікованою поверхнею та їх застосування як загусників мастильних матеріалів»Науково-технологічна розробка, впровадження виробництва дисперсних кремнеземів з хімічно модифікованою поверхнею та їх застосування як загусників мастильних матеріалів.

У 1991 році став академіком-засновником Академії технологічних наук України. Член редакційних колегій часописів «Хімічна промисловість України» та «Фізика і хімія твердого тіла». Неодноразовий депутат міської та районної рад Калуша.

У 1994 році, разом із ректором Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Віталієм Кононенком, заснував кафедру органічної та аналітичної хімії, якою керував до кінця життя. Очолював аспірантуру кафедри, викладав дисципліни «Хімія добрив і пестицидів», «Нафтохімія», «Хімія поліолефінів», «Організація та економіка хімічної промисловості».

Науковий доробок (частковий)

Исследование процессов взаимодействия органодихлорсиланов с поверхностью высокодисперсных кремнеземов: диссертация на соискание ученой степени кандидата химических наук. (05.343) / Львов. политехн. ин-т. — Львов: [б. и.], 1971. Производство концентрированных калийных удобрений из полиминеральных руд / Ю. Н. Лунькова, Н. В. Хабер. — К.: Техника, 1980. — 158 с. Розробка технологічних процесів одержання аеросилів з хімічно модифікованою поверхнею: дисертація док. тех. наук. — Киев, 1987. — 337 с. Курта С. А., Хабер М. В., Федорченко С. В., «Синтез карбамідоформальдегідних смол на основі форконденсату». «Хімічна промисловість України», 2001 р., № 6 (47), ст. 40-44. Курта С. А., Хабер М. В., Федорченко С. В., «Дослідження технологічного процесу одержання карбамідоформальдегідних смол». «Вісник Прикарпатського університету. Хімія», 2002 р., випуск 1, ст. 57-61. Курта С. А., Федорченко С. В., Хабер М. В. «Модифікація карбамідоформальдегідних смол на стадії поліконденсації». «Питання хімії та хімічної технології», 2002 р., № 3, ст. 77-80. Федорченко С. В., Курта С. А., Хабер М. В. Дослідження процесу утилізації відходів виробництва карбамідоформальдегідних смол // Питання хімії та хімічної технології. — 2002. — № 6. — С. 179—183. Курта С. А., Хабер М. В., Микитин І. М. Вивчення впливу інгібуючих добавок бензолу та гексахлорбензолу на піроліз 1,2-дихлоретану // Вісник Прикарпатського університету. Хімія. — 2002. — Випуск ІІ. — С. 49-55. Федорченко С. В., Курта С. А., Хабер Н. В. Изучение особенностей получения карбамидоформальдегидных смол на основе форконденсата // «Вопросы химии и химической технологии», № 6, 2003 г. — С. 106—111. Курта С. А., Микитин І. М., Хабер М. В. Дослідження особливостей реакції каталітичного оксіхлорування етилену // Звіт. наукова конференція кафедри хімії Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника. — Івано-Франківськ, 15–23 квітня. 2003 р. Івано-Франківськ, 2003. — С. 16. Дослідження роботи промислового каталізатора процесу оксіхлорування етилену / С. А. Курта, М. В. Хабер, І. М. Микитин // Хімічна промисловість України. — 2003. — № 2 (55). — С. 9-14. Розчинність промислового каталізатора процесу прямого хлорування етилену та вплив його вмісту на якість 1,2-дихлоретану / С. А. Курта, М. В. Хабер, І. М. Микитин // Хімічна промисловість України. — 2003. — № 6. — С. 33-38. Дослідження умов регенерації каталізатора окислювального хлорування етилену / С. А. Курта, М. В. Хабер, І. М. Микитин // Вопросы химии и химической технологии. — 2003. — № 6. — С. 80-85. Курта С. А., Хабер М. В., Микитин І. М. Дослідження процесу каталітичного хлорування етилену // Вісник Прикарпатського університету. Хімія. — 2004. — Випуск IV. — С. 49-55. Дослідження впливу Fe+3 на процес отруєння каталізатора CuCl2, нанесеного на ?-Al2О3 / С. А. Курта, М. В. Хабер, І. М. Микитин // Фізика і хімія твердого тіла. — 2004. — Т. 5, № 4. — С. 804—809. Исследование зависимости активности катализатора окислительного хлорирования этилена от условий регенерации / С. А. Курта, И. М. Мыкытын, Н. В. Хабер // Журнал прикладной химии. — СПб., 2005. — Т. 78, №. 7. — С. 1110—1113. Гранулометричні дослідження каталізатора оксіхлорування етилену / С. А. Курта, М. В. Хабер, І. М. Микитин // Фізика і хімія твердого тіла. — 2005. — Т. 6, № 3. — С. 476—480. Гранулометричний склад каталізатора процесу оксіхлорування етилену / С. А. Курта, І. М. Микитин, М. В. Хабер // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції «Наука і освіта — 2005», м. Дніпропетровськ, 7–21 лютого 2005 р. — Дніпропетровськ, 2005. — С. 63. Тарасевич Ю. С., Горбик П. П., Хабер М. В. Розробка замкнутого технологічного циклу виробництва пірогенного кремнезему хлоруванням металургічного кремнію. Сб. статей XV Междунар. научн.-практ. конф., Харьков, САГА, 2007. — Т.1, — С. 339—346.

Авторські свідоцтва на винаходи (у співавторстві)

1967 — «Способ получения пластичных смазок» 1967 — «Способ получения карбоксилорганокремнезема» 1970 — «Способ устранения слеживаемости аммиачной селитры» 1973 — «Способ получения поваренной соли» 1974 — «Фотополимеризующаяся жидкая композиция» 1974 — «Способ очистки растворов, содержащих хлористый магний, от сульфат-ионов» 1974 — «Способ получения органокремнеземов» 1975 — «Клей» 1975 — «Полимербетонная смесь» 1975 — «Способ получения сульфатных калийных солей» 1976 — «Способ получения бесхлорного калийно-магниевого удобрения» 1976 — «Способ получения пероксидатного аэросила» 1976 — «Способ переработки полиминеральных калийных руд» 1976 — «Способ получения калийных удобрений» 1977 — «Фотополимеризующаяся композиция» 1977 — «Лак» 1978 — «Способ получения высокодисперсных окислов металлов» 1978 — «Смесь для обработки жидкого металла» 1978 — «Полировальный состав» 1978 — «Термостабилизатор эмульсии» 1978 — «Способ получения аминоэтоксикремнеземов» 1978 — «Способ получения модифицированных органокремнеземов» 1978 — «Состав покрытия копировальной бумаги» 1978 — «Способ получения гранулированного магния» 1979 — «Способ получения этиленбисдитиокарбамата цинка» 1979 — «Пеногаситель для бурового раствора» 1979 — «Способ получения высокодисперсных алкилорганокремнеземов» 1979 — «Композиция для химико-механического полирования полупроводниковых материалов» 1979 — «Способ выщелачивания соединений калия, натрия и магния из лангбейнитовых руд» 1979 — «Способ получения безводного карналлита» 1979 — «Способ получения алкилорганокремнеземов» 1979 — «Сырьевая смесь для получения гипсового вяжущего» 1979 — «Электролизер для получения магния» 1979 — «Способ растворения полиминеральных калийных руд» 1979 — «Способ очистки сточных вод от поливинилхлорида» 1979 — «Кристаллизатор» 1979 — «Буровой раствор» 1979 — «Катод электролизера для получения магния» 1979 — «Способ переработки полиминеральных калийных руд, содержащих хлоридносульфатные соли калия, натрия и магния» 1980 — «Способ извлечения калия из полиминеральной калийной руды» 1980 — «Способ выделения сульфата калия из полиминеральных калийных руд» 1980 — «Способ подготовки хлормагниевого сырья к электролизу» 1980 — «Способ концентрирования соляной кислоты» 1980 — «Пеногаситель» 1980 — «Хлоратор для получения расплава хлормагниевого сырья» 1980 — «Способ выделения поваренной соли из рассола» 1980 — «Битумная мастика» 1980 — «Смазочно-охлаждающая жидкость для механической обработки металлов» 1980 — «Клеевая композиция» 1980 — «Клей на основе наирита меркаптанового регулирования» 1981 — «Полимерная композиция» 1981 — «Способ очистки растворов от активного хлора» 1981 — «Способ получения гидрофобного кремнезема» 1981 — «Способ получения шенита из полиминеральных калийных руд» 1981 — «Способ получения модифицированного дисперсного кремнезема» 1981 — «Тампонажный раствор» 1981 — «Способ получения поверхностно-активного кремнезема» 1981 — «Способ получения гранулированного сульфата калия» 1981 — «Способ растворения полиминеральной калийной руды» 1981 — «Способ очистки раствора хлористого магния» 1981 — «Способ получения керамического материала» 1981 — «Способ модифицирования кремнезема» 1981 — «Способ получения комплексного калийно-азотного удобрения» 1981 — «Шихта для изготовления огнеупоров» 1981 — «Устройство для прессования порошкообразных материалов» 1981 — «Способ получения модифицированного окисного наполнителя»