Георгій Григорович За́йченко ( 20 червня 1945, Київ) — український живописець, член Спілки радянських художників України з 1990 року. Чоловік Таїсії Зайченко, батько Олени Зайченко-Свєчникової.
Біографія Народився 20 червня 1945 року в місті Києві (нині Україна). З 1971 року працював викладачем у дитячій студії образотворчого мистецтва у Києві. 1978 року закінчив Московське вище художньо-промислове училище, де навчався, зокрема, у Григорія Захарова.
Творчість Працює у галузях станкового живопису (автор пейзажів, натюрмортів, портретів) і станкової графіки. Серед робіт: живопис
«Річка Псел» (1959); «Гуси» (1960); «Луг» (1960); «Абрамцево» (1963); «Соломенська церква. Київ» (1965); «У Лаврі. Київ» (1967); «Кладовищенська каплиця» (1972); «Кладовищенські ворота» (1972); «Автопортрет» (1975); «На Великдень» (1975); «Венеція» (1985); «Собор Святого Марка» (1991); «Париж. Опера» (1992); «Ізраїль. Віфлеєм» (1995); «Париж» (2000); «Ізраїль. Храм гробу Господнього» (2000); «Букет» (2000); «Японія. Канал» (2005); «Натюрморт із яблуками» (2005); «Хвиля» (2008); «Яблука» (2009); «Золоті ворота. Київ» (2010). </div> Автор графічної серії «Подорожі» (2002—2010).
Бере участь у всеукраїнських, зарубіжних мистецьких виставках з 1975 року. Персональні виставки відбулися у Нью-Йорку у 1981 році, Братиславі у 1983 році, Тулузі у 1988 році, Києві у 1990, 1992, 2000, 2005, 2008 роках, Парижі у 1991 році, Ессені у 1994 році.
Роботи знаходяться у колекціях художніх музеїв України, у фонді Музею Миколи Реріха у Нью-Йорку, у галереях Тбілісі, Єревана, приватних збірках.
Примітки
Література