Василь Васильович Голубо́вич (; 10 січня 1910, Коханово — 29 грудня 1991, Мінськ) — радянський художник театру і педагог.
Біографія Народився року в селі Кохановому (нині селище міського типу Толочинського району Вітебської області, Білорусь). Протягом 1927—1932 років навчався у Київському інституті пролетарської мистецької культури, де був учнем Федора Кричевського, Зіновія Толкачова.
Упродовж 1933—1941 років працював художником театру у Дніпропетровську: у Театрі юного глядача та Театрі опери та балету; у 1943—1946 роках — художником театру у Саратові: у Театрі юного глядача і Театрі імені Карла Маркса; у 1946—1958 роках обіймав посаду головного художника в Казахському драматичному театрі в Алмати, одночасно протягом 1947—1958 років викладав в Алматинському художньому училищі.
З 1958 року працював у театрах Мінська, де у 1958—1962 роках обіймав посади головного художника Театру імені Янки Купали та у 1963—1973 роках — головного художника Російського драматичного театру Білоруської РСР, одночасно упродовж 1959—1964 років викладав у Білоруському театрально-художньому інституті. Помер в Мінську 29 грудня 1991 року.
Творчість Оформив вистави:
Дніпропетровський театр юного глядача «Осада Лейдена» Ісидора Штока (1933); Дніпропетровський театр опери та балету «Ромео і Джульєтта» (1937); «Енеїда» Миколи Лисенка (1937; цикли ескізів зберігаються у Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України); «Отелло» (1939); «Раймонда» Олександра Глазунова (1940); Саратовський драматичний театр «Сталінградці» Юлія Чепуріна (1944); «Одруження Бальзамінова» Олександра Островського (1945); Казахський драматичний театр «Господиня готелю» Карло Ґольдоні (1947); «Таланти і шанувальники» Олександра Островського (1949); «Абай» за Мухтаром Ауезовим (1949, варіант — 1951; Сталінська премія); «Гроза» Олександра Островського (1950); «Амангельди» Габіта Мусрепова (1952); «Шовкове сюзане» Абдулли Каххара (1953); «Фархад і Ширін» Назима Хікмета (1955); «Чокай Валіханов» Сабіта Муканова (1956); «Приборкання норовливої» Вільяма Шекспіра (1957); Білоруський театр імені Янки Купали «Дні нашого народження» Івана Мележа (1958); «Щоб люди не журилися» Андрія Макайонка (1959); «Смерть воєводи» Юліуша Словацького (1959); «Воскресіння» за Львом Толстим (1961); Російський драматичний театр Білоруської РСР імені Максима Горького «День народження Терези» Георгія Мдівані (1962); «Піднята цілина» за Михайлом Шолоховим (1963); «Антоній і Клеопатра» Вільяма Шекспіра (1964); «Головна ставка» Костянтина Губаревича (1965); «Маскарад» Михайла Лермонтова (1966); «Марія» Афанасія Салинського (1970); «Птахи нашої юності» Йона Друце (1972); Київський театр оперети «Черевички» Олександра Радченка і Всеволода Рождественського (1967);
«Варвари» Максима Горького (1979). </div> Брав участь у республіканських і всесоюзних мистецьких виставках з 1934 року.
Відзнаки Сталінська премія (1952; за постановку п'єси «Абай»); Заслужений діяч мистецтв Казахської РСР (1954); Заслужений діяч мистецтв Білоруської РСР.
Література