Транслейта́нія (, , , , , ) — назва земель угорської корони у складі двоєдиної Австро-Угорщини. Утворена в результаті угоди 1867 р. і проіснувала до 1918 р. — року розпаду країни. Площа Транслейтанії на 1880 рік становила 325 411 км², з населенням 15,642,102 в 1880 та 20,886,487 в 1910 році.
Назва
Латинська назва Транслейтанія позначає землі, розташовані на східному боці (буквально: «по той бік», якщо дивитися з боку Австрії) річки Ляйти, на противагу до Цислейтанії, королівствам і землям в Рейхсраті, що розміщені на захід від річки.
Адміністративно-територіальний поділ
У складі Транслейтанії виділяли: Угорське королівство, що включало територію колишнього Західного (габсбургського) угорського королівства і з'єднане з ним в результаті унії Велике Герцогство Трансильванське Вільне портове місто Фіуме (сучасне Рієка) Королівство Хорватія і Славонія.
Транслейтанія ділилася на комітати () і міста на правах регіонів (), комітати ділилися на міста () і муніципалітети ().
Представницький орган комітату, комітатські збори (), обиралося населенням. Виконавчий орган регіону, губернатор (), обирався комітатськими зборами. Центральна влада була представлена представниками угорського короля (), який призначався монархом за пропозицією міністра внутрішніх справ.
Представницький орган муніципалітету або міста, муніципальна рада () (в містах — міська рада ()), обирався населенням. Виконавчий орган муніципалітету, мер (), обирався муніципальною радою.
Див. також Австро-угорський компроміс Німецька Австрія Землі корони Святого Стефана
Примітки
Посилання
britannica