«У неділеньку у святую…» — вірш Тараса Шевченка, написаний 1848 року на Косаралі.
Написання Зберігся чистовий автограф вірша у «Малій книжці»ІЛ, ф. 1, № 71, с. 341—344. Автограф не датовано. Вірш датується дослідниками за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1848-го та часом зимівлі Аральської описової експедиції в 1848—1849 роках на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня — грудень 1848-го, місце написання — Косарал«У неділеньку у святую…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 145—146; 640—642.] litopys.org.ua Процитовано 17 травня 2024.
Автограф, з якого вірш переписано до «Малої книжки», не відомий. До «Малої книжки» Шевченко заніс твір під № 45 у восьмому зшитку за 1848 рік орієнтовно наприкінці 1849 — на початку 1850 років (до арешту 23 квітня). Під час переписування він вставив слово в рядку 4, замінив слово в рядку 9, виправив описки у рядках 5, 26, 67, 75. До «Більшої книжки» вірш не перенесено.
Публікація Вперше вірш надруковано за «Малою книжкою» з кількома відхиленнями від авторського тексту («бджола» замість «пчола», «сходились» замість «сходилися», «здіймає» замість «знімає» тощо) у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» (СПб., 1867 рік, стор. 233—235). Всі зазначені відступи від автографа припущені в рукописному оригіналі для складання цього виданняІЛ, ф. 1, № 86, арк. 15 — 16 звор.. Того ж року за «Кобзарем» 1867 року вірш «У неділеньку у святую…» опубліковано у книжці: «Поезії Тараса Шевченка» (Львів, 1867 рік, том 2, стор. 114—116).
Сюжет Вірш написано на історичну тему з часу визвольної боротьби українських козаків проти польської шляхти. В основу сюжету Шевченко поклав події, яких насправді не було: обрання Г. Лободи козацьким гетьманом і його відмову від гетьманства на користь С. Наливайка«У неділеньку у святую…» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2. — С. 283—298.] litopys.org.ua Процитовано 17 травня 2024.
Джерела Основні джерела сюжету вірша — стаття І. Срезневського «Сказание летописцев и предания…» (Запорожская старина, Харків, 1833—1834 роки, частина 1, книга 3, стор. 94) та пісня-стилізація народних дум того самого автора «Подвиги Лободы» (Запорожская старина, Харків, 1833 рік, частин 1, книга 1, стор. 53 — 58). З цих творів Шевченко запозичив високу оцінку історичної постаті Григорія (у вірші його, слідом за І. Срезневським, названо Іваном) Лободи, в якій відбилися суб'єктивні погляди І. Срезневського на цього діяча, а також відомості про раду в Чигирині, пропозицію Лободи обрати гетьманом Наливайка, деякі інші деталі цієї події, якої насправді не було. Факт обрання гетьманом у Чигирині Лободи та його відмову від гетьманства на користь Наливайка поет домисливдив.: Івакін Ю. О. Коментар до «Кобзаря» Шевченка: Поезія 1847—1861 рр. — К., 1968. — С. 139—145. Окремі мотиви та образи вірша, його стиль походять від українських дум. Епізод з Лободою та його промова на раді мають своїми джерелами думу «О смерти Хмельницкого» та початок думи «Восстание Наливайка», надруковані 1834 року М. Максимовичем:
3 — 8-й, 11 — 13-й рядки твору генетично пов'язані з «Песней о Лободе» — фальсифікацією під історичну пісню, вміщену М. Максимовичем в «Украинских народных песнях» (1834 рік, стор. 88 — 90), і з думою «Про Хмельницького та Василя Молдавського» (Народные южнорусские песни / Издание Амвросия Метлинского, Київ, 1854 рік, стор. 391—395). Описуючи церемонію обрання гетьмана, Шевченко спирався на «Историю русов»: «…И он, по обычаю, поздравлен и прикрыт от чинов и товариства знаменами и шапками и провозглашен гетманом с пальбою из пушек и ружьев и с музыкою войсковою, игравшею по городу на всех перекрестках и площадях…» («История русов, или Малой России / Сочинение Георгия Кониского, архиепископа белорусского», Москва, 1846 рік, стор. 141).
Художній стиль Вірш написано в стилі народних дум, від яких поет взяв віршову форму (ритміку, риму), епічний тон розповіді, традиційні вирази. Від народних дум вірш Шевченка відрізняється більшою композиційною стрункістю, стислістю й художньою довершеністю. Як і в інших історичних поезіях Шевченка, історія тут звернена до сучасності. Своїм волелюбним пафосом вірш спрямований проти самодержавного ладу.
Музика Музику до твору написав К. СтеценкоЛіт.: Івакін Ю. О. Коментар до «Кобзаря» Шевченка. Поезії 1847—1861 pp. К., 1968.
Примітки
Посилання «У неділеньку у святую…» у Шевченківському словнику