Кам'янець-Подільська ГЕС — малаМала гідроенергетика України. Аналітичний огляд. Том I гідроелектростанція у місті Кам'янець-Подільський на річці Смотрич.
Історія
Передумови У 1911 році в місті вперше в регіоні почались дискусії з приводу виділення ділянки для побудови електростанції. У квітні 1912 року міська влада підписала договір з купцем Самуїлом Райсом та іншими підприємцями, а вже за місяць був закладений фундамент під неї. У вересні того ж року на багатьох вулицях міста були встановлені стовпи, на яких були натягнуті електричні лінії. Проте обсяги споживання були невеликими, через що підрядники відкладали запуск. Замість запланованого запуску 15 жовтня він був перенесений на 15 листопада, і врешті 15 грудня 1912 року електроенергія була подана на Новий План, а з 22 грудня на інші дільниці міста. Під час запуску через сплетіння проводів трапилось замикання, яке призвело до пожежі на електростанції, проте наслідки невдовзі були ліквідовані.
Гідроелектростанція Будівництво сучасної Кам'янець-Подільської гідроелектростанції була розпочато в рамках державної програми електрифікації 18 травня 1930 року під керівництвом головного інженера Євгена Затонського в міській дільниці Карвасари. При розчистці території під майбутню ГЕС були знесені декілька житлових будинків та дві синагоги. Роботу розпочала 1935 року.
У березні 1944 року ГЕС підірвали відступаючі німецькі частини.Гідроелектростанція Кам'янця Після відновлення функціонувала за призначенням до 1964 року. З того часу і до 2004 року знаходилась в орендному користуванні приладобудівного заводу, який використовував її під складські приміщення. Після того будівля була придбана на аукціоні приватним підприємством «Маяк», яке відновило функціонування гідроелектростанції за призначенням, але також переобладнало деякі приміщення під недорогі готельні номери. Станом на 2024 рік гідроелектростанцією володіє ТОВ «ГК Енергоперспектива».
Архітектура Головна будівля ГЕС буда побудована з білої цегли. Периметр будівлі асиметричний, розділений ризалітом сходового маршу центрального ходу на дві частини. Різнорівневість деяких його частин підкреслена прямокутником декоративного фронтону і двосхилим дахом.
У 1984 році визнана як пам'ятка архітектури місцевого значення. Охоронний номер 6-ХМ.
Примітки