Луї́за Не́вельсон (при народженні: Лія Ісааківна Берлявська; ;  — ) — американська скульпторка, художниця та граверка українського походження. Бабуся художниці .

Життєпис Лія Ісааківна Берлявська народилася 23 вересня 1899 року в Переяславі Переяславського повіту Полтавської губернії Російської імперії (тепер — Бориспільський район Київської області України) у родині Міни та Ісаака Берлявських. Батько був лісоторговцем.

У 6 років переїхала до США (1902 року батько поїхав до Штатів, а 1905 перевіз туди сім'ю). Родина Берлявських оселилась у місті Рокленд штату Мен.

У 1918 році — закінчила середню школу й почала працювати стенографісткою в юридичній конторі, де познайомилася з Бернардом Невельсоном, співвласником судноплавної компанії Nevelson Brothers Company. Бернард познайомив її зі своїм братом Чарльзом. У 1920 році Лія і Чарльз одружилися — у них було єврейське весілля в готелі Copley Plaza в Бостоні.

У 1920 році, разом із чоловіком, переїхала до Нью-Йорка, де почала вивчати живопис і графіку, акторську майстерність, займалася вокалом, поезією, цікавилася філософією.

У 1922 році народила сина Мирона (пізніше названого Майком), який згодом став скульптором.

Із 1928 по 1930 рік навчалася у Лізі студентів-художників Нью-Йорка. Після навчання їздила до Європи удосконалювати свою майстерність. У 1932 році кілька місяців жила у Франції та Італії.

У 1941 році — розлучилася із Чарльзом.

У 1950 та 1951 році відвідала Мексику та Ґватемалу.

Почесний доктор Оксфордського (1966), Колумбійського (1977) і Бостонського (1978) університетів.

У 1979 році обрана членкинею Американської академії мистецтв і наук та Американської академії мистецтв і літератури.

Кавалер Ордена Почесного легіону.

Померла 17 квітня 1988 року в Нью-Йорку.

Із однокласницями (Невельсон — четверта зліва)1913Із онукою, 1965Скульптура Невельсон «Небеснийпейзаж», встановлена у Вашингтоніу 1988 році2010

Творчість Із 1932 по 1933 рік як асистентка мексиканського митця Дієго Рівери працювала над фресками в Нью-Йорку. Захопилася скульптурою, вивчала її у 1934 році у школі Хаїма Гросса. Створювала фігури з каменю, бронзи, теракоти, дерева в стилі кубізму та сюрреалізму.

Учасниця виставок від початку 1930-х років. Власний творчий стиль сформувала в кінці 1930-х років. Відзначала вплив африканського та північно-індіанського мистецтва. Також цікавилася модерними течіями — дадаїзмом та сюрреалізмом.

У 1941 році провела свою першу персональну виставку в галереї «Нірендорф» у Нью-Йорку.

На початку 1940-х скульптури мисткині експонувалися в престижних галереях Нью-Йорку (роботи з дерева). У 1944 році вперше представила серію дерев'яних абстрактних композицій у техніці асамбляжу.

Успіху досягла після 1958 року, коли її роботи виставили в Музеї сучасного мистецтва та Музеї американського мистецтва Вітні.

Скульптури мисткині були на виставках Лондона, Парижа, Брюсселя, Стокгольма, Токіо, Турина, Цюриха.

У 1969 році Прінстонський університет доручив їй створити свою першу скульптуру на відкритому повітрі.

Із кінця 1960-х років працювала у галузі монументальної скульптури для інтер'єрів та вулиць, використовувала алюміній, сталь і прозорі матеріали — скло, оргскло, плексиглас.

Серед найвідоміших робіт: композиція зі сталі — «Присутність ночі IV», подарована мисткинею місту Нью-Йорк у 1972 році, та настінна скульптура «Небесний вихор — Нью-Йорк» 1978 року.

Окремі твори зберігаються в нью-йоркських музеях (Музей сучасного мистецтва, Музей американського мистецтва Вітні, Музей Соломона Ґуґґенгайма, Бруклінський музей), вашингтонських (Національна галерея мистецтва, Смітсонівський музей американського мистецтва, Музей Гіршгорна), в Музеї мистецтв Фарнсворт (Рокленд), Музеї Ізраїлю (Єрусалим).

Вшанування пам'яті Стала першою зі скульпторів, на чию честь у Нью-Йорку назвали — у 1979 році її ім'ям назвали площу в Нижньому Мангеттені, де встановлено 7 скульптур мисткині. Вшанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.

Примітки

Джерела Невельсон Луиза// Краткая еврейская энциклопедия. — Т. 5, 1990. — С. 670-671. ) Очеретянко С.І. Невельсон Луїза// Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк [та ін.]. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. Паперти Луїзи Невельсон, приблизно 1903–1979 роки// Архів Смітсонівського інституту.