Лужани — селище в Україні, у Мамаївській сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.

Назва За народними переказами, у давнину в цій місцевості була долина, у якій зростали великі луки. У писемних джерелах XVII століття трапляються назви: Лежені, Лужени; у XVIII століття — Лужен.

Історія

В селищі знайдено знаряддя праці кам'яної доби. Лужани вперше згадуються 1453 року в господарчій грамоті, у якій засвідчено придбання села за 400 турецьких золотих боярином Федором Вітольдом у поміщика Костя Вранича. Спочатку Лужани входили до складу Молдовського князівства, яке перебувало у васальній залежності від Османської імперії, від 1774 — у межах Австрії (з 1867 — Австро-Угорщини). З 1918 року — у складі Румунії, з 1940 року — в Українській РСР, а з 1941 до 1944& роки — знову в складі Румунії. З 1944 року село перебувало у складі УРСР (СРСР), а з 24 серпня 1991 року — у складі незалежної України.

У 1866 році через Лужани прокладена залізниця, яка сполучила Чернівці зі Львовом. У 1898—1900 роках чеським інженером Пациком був споруджений цукровий завод. 1906 року від залізничної станції прокладена під'їзна колія для потреб цукроварні, а також придбано паровоз.

13 листопада 1918 року на станції відбувся бій між військовими підрозділами українців та передовими частинами 8-ї румунської дивізії генерала Я. Задіка, яка здійснювала просування на північ з метою повної окупації території Буковини та приєднання її до королівства Румунії.

1944 року обладнання цукрового заводу перевезено на заводи у Чернівці та «Хрещатик». У другій половині 1950-х роках на території цукроварні введено в експлуатацію лісотарний завод (згодом об'єднаний з Неполоковецьким деревообробним комбінатом у колишньому Кіцманському районі), у 1960-х роках — відкритий завод залізобетонних виробів і конструкцій.

За кошти благодійників та громади у Лужанах встановлено пам'ятники Тарасові Шевченку та Небесній Сотні.

Під час Революції гідності мешканці Лужан брали найактивнішу участь. Після перемоги Майдану в Києві у Лужанах була створена найчисельніша в області сільська «народна самооборона» кількістю 300 осіб, яка в період відсутності міліції впродовж тривалого часу успішно стежила за дотриманням порядку та закону. З перших днів російсько-української війни лужанці стали співзасновниками буковинського волонтерського руху. Лужанська волонтерська група «Допомога українській армії Чернівці — Лужани» займається благодійною допомогою і понині.

9 серпня 2017 року, в ході децентралізації, селище увійшло до складу Мамаївської сільської громади.

У березні 2020 року село було епіцентром поширення коронавірусної хвороби в Чернівецькій області: з 25 зареєстрованих на Буковині випадків (станом на 21 березня 2020 року) один хворий виявлено саме в цьому селі.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кіцманського району, село увійшло до складу новоутвореного Чернівецького району.

У 2026 році фахівець із комунікацій Lebenshilfe Ostallgäu-Kaufbeuren Флоріан Гляйх знімав фільм про життя Мамаївської громади під час російсько-української війни.

Населення

Перепис населення Румунії (1930) Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії : Національність Кількість осіб Відсоток українці 268774,81 % євреї 37410,41 % поляки 3018,38 % румуни 1323,67 % німці 722 % росіяни 80,22 % угорці 20,06 % вірмени 10,03 % серби, хорвати, словенці 10,03 % не вказали 10,03 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року: Мова Кількість осіб Відсоток українська 272075,72 % їдиш 3028,41 % польська 2877,99 % німецька 1524,23 % румунська 1083,01 % російська 80,22 % чеська, словацька 80,22 % угорська 30,08 % сербська, хорватська, словенська 10,03 % турецька, татарська 10,03 % інші 10,03 % не вказали 10,03 %

Чисельність населення +Зміна чисельності містечка Лужани193019701979198920013 592 4 145 3 871 4 762 4 69520032004200520062007 4 711 4 728 4 717 4 693 4 71320082009201020112012 4 710 4 694 4 720 4 738 4 76120132014201520162017 4 787 4 798 4 858 4 894 4 87920182019202020212022 4 883 4 881 4 859 4 837 4 781

Перепис населення України, 2001 рік

Національний склад (2001) українці росіяни румуни92 %6,4 %0,8 %

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська458696,67 %російська1433,01 %вірменська70,15 %румунська30,06 %білоруська20,04 %польська10,02 %інші/не вказали20,05 %Всього:4744100 %

Особистості Грушко Григорій Григорович — доктор фізико-математичних наук, науковець Чернівецького університету. Володимир Катрюк — боєць 118-го батальйону шуцманшафту. Косинський Каетан (1847—1905) — український живописець. Манастирський Олександр Дмитрович (1857—1920; чернече ім'я — Артемон) — український письменник та драматург, історик етнограф, поет, православний церковний діяч. Шилепницький Іван Орестович — український державний і політичний діяч, колишній голова Чернівецької облради. Шелепницький Юрій Григорович — український футболіст.

Визначні місця

В Лужанах розташована найстаріша церква Буковини — Вознесенська. Вона датується XV століттям, а за іншими даними — XIII століттям.

У 1968—1969 роках настоятелям церкви був майбутній архієпископ Никанор (Юхимюк). 26 жовтня 2014 року митрополит Чернівецький і Буковинський Данило освячує новозбудований храм на честь Вознесіння Господнього селища; будівництво храму тривало 18 років.

В селищі знаходиться парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Лужанський парк», закладений у XIX столітті.

Об'єкти соціальної сфера Середня загальноосвітня школа Клуб Бібліотека Музична школа Лікарня

Див. також Бій на станції Лужани Анексія Буковини Румунією

Примітки

Джерела та література

//

Посилання