55-та бомбардувальна ескадра «Грейф» () — бомбардувальна ескадра Люфтваффе за часів Другої світової війни. Частина брала участь практично в усіх кампаніях та великих битвах на Європейському театрі війни, починаючи з вторгнення вермахту до Польщі й до завершальної стадії воєнних дій в Європі. Основним завданням ескадри було проведення стратегічного бомбардування, безпосередня підтримка військ на полі бою, боротьба з кораблями та суднами противника тощо. KG 55 була однією із найдосвідченіших і добре відомих ескадр у Люфтваффе. До 1943 року формування експлуатувало виключно He 111, коли лише дві ескадрильї з чотирьох його груп перейшли на Junkers Ju 88C.
Ескадра була сформована у травні 1939 року, на фоні пізнього сплеску збільшення чисельності середніх бомбардувальників Люфтваффе. Формування крила почалося 1 травня 1939 року зі створення командної групи (штабу) та I. і II./KG 55. Бомбардувальна група III./KG 55 була сформована 1 листопада 1939 року через два місяці після початку війни в Європі. 1 серпня 1940 року для підготовки нових екіпажів, що прибували на посилення ескадри, була сформована авіагрупа IV.(Erg.)/KG 55. Першим командиром ескадри став генерал-майор Вільгельм Зюссманн.
У вересні 1939 року KG 55 вперше взяла участь у вторгненні Німеччини до Польщі. Під час «Дивної війни», з вересня 1939 до квітня 1940 року, бомбардувальники ескадри виконували розвідувальні польоти над Францією. У травні 1940 року KG 55 брала участь у битвах в Бельгії та Франції й діяла до кінця кампаній у червні 1940 року.
Історія з'єднання 1 квітня 1934 року у Фасберзі була створена Ганзейська авіаційна школа спеціальної підготовки. 1 травня 1939 року її переформували на бомбардувальну ескадру. Штаб та штабну ескадрилью було створено з KG 155, неіснуючого бомбардувального підрозділу на аеродромі Гіссен і була підпорядкована 4-му повітряному флоту. Штабну ескадрилью очолив Вільгельм Зюссманн, який незабаром став першим KG 55. Підрозділ інтенсивно тренувався протягом весни та літа 1939 року. 31 серпня Зюссманн отримав наказ перемістити підлегле з'єднання до Везендорфа для підготовки до нападу на Польщу. На озброєнні підрозділу перебував середній бомбардувальник Heinkel He 111P-4.
1 травня 1939 року в Лангендібаху з I./KG 155 була сформована 1-ша авіагрупа. До 26 серпня підрозділ інтенсивно навчався на He 111, нарощуючи свої спроможності. Того дня під командуванням майора Вальтера Трауба групу було приведено в бойову готовність і 31 серпня 1939 року її перекинули до Дедельсторфа. Група діяла до 1 травня 1943 року, коли її перейменували на Lehrgeschwader 1. I./KG 55 була переформована 10 червня 1943 року в Сталіно в Радянському Союзі за рахунок персоналу 10-ї транспортної авіагрупи (Transportfliegergruppe 10), колишньої 5-ї бойової групи спеціального використання (KGr. z.b.v. 5).
1 травня 1939 року авіагрупа II./KG 55 також була заснована у Гіссені під командуванням Отто фон Лахемаєра. На озброєнні підрозділ мав 31 He 111, коли його відправили на авіабазу у Везендорфі. 1 грудня 1939 року було сформовано III./KG 55 в Нойдорфі поблизу Оппельна в Сілезії. Взимку підрозділ пройшов повний цикл підготовки льотчиків на He 111 і був готовий до ведення бойових дій до травня 1940 року. III./KG 55 під командуванням майора Ганса Шеммеля базувалася в Габлінгені до початку наступу на Західному фронті.
55-та бомбардувальна ескадра була найбільшим однорідним авіаційним формуванням у Люфтваффе, яке зазвичай налічувало 90-120 літаків He 111.
Польська кампанія 1 вересня 1939 року розпочалася операція «Вайс», напад вермахту на Польщу. 3 вересня KG 55, діючи у складі 4-ї авіаційної дивізії генерала Альфреда Келлера 4-го повітряного флоту, атакувала аеродроми повітряних сил Польщі. Штаб ескадри і I./KG 55 розміщувалися в Мерцдорфі/Олау, а II./KG 55 — в Розенборні. Перебуваючи там, екіпажі переймали досвід експлуатації KG 4, озброєної Do 17.
Командувач 4-го флоту генерал Александер Лер віддав наказ KG 55 вступити у битву. Літаки ескадри атакували цілі на залізниці на підтримку 4-ї польової армії. Бомбардування здійснювалося під кутом 10–30 градусів з висоти 2000 метрів. Результати ударів виявилися настільки успішними, що значна кількість цілей була знищена, і бомбардувальники повернулися до ближньої авіаційної підтримки наступаючих військ. Залізничну лінію Радом–Краків було остаточно виведено з ладу. Підрозділи KG 55 провели 13 місій, здійснивши 275 індивідуальних вильотів; паралельно штабна ескадрилья здійснила 13 розвідувальних місій.
KG 55 також брала активну участь у битві на Бзурі. Три армії Війська Польського намагалися вирватися з оточення, і 8-ма німецька армія не змогла стримати атаку. 8 вересня Люфтваффе розпочало великий повітряний наступ проти польських військ. I. і II./KG 55 були задіяні в атаках на цілі, тоді як інші підрозділи забезпечували безпосередню підтримку з повітря. Наступ був успішним і опір поляків було зламано. Після цього операції перемістилися південніше, бомбардувальники атакували мости на Віслі та діяли проти польських військ, які відступали в бік Румунії. Ескадра зазнала першої втрати, коли 11 вересня один бомбардувальник здійснив вимушену посадку без втрат під час дальніх рейдів на цілі біля Перемишля.
12 вересня 1939 року частину відвідав головнокомандувач Люфтваффе Герман Герінг. 15 вересня I./KG 55 атакувала цілі в районі Дубно, коли операції було припинено. На цю дату KG 55 здійснила 363 бойові вильоти. Станом на 20 вересня кількість вильотів становила 670. У ніч з 16 на 17 вересня 4-му флоту було наказано припинити усі повітряні операції в рамках нацистсько-радянського пакту. Наступного ранку Червона армія вторглася до Польщі. 22 вересня II./KG 55 було переведено назад до Гіссена. Під час кампанії KG 55 зазнав лишень однієї втрати — був знищений літак з екіпажем, коли оберлейтенант Вальтер Фріц та його екіпаж з 1./KG 55 загинули в бою південно-західніше Львова.
9 жовтня, після завершення Польської кампанії, I./KG 55 передислокували в Інгольштадт-Манхінг. Потім 13 лютого 1940 року авіаційна група перемістилася до Нойбург-ан-дер-Донау. Вона здійснила кілька розвідувальних операцій над Францією, розкидаючи листівки в районі Нансі та над лінією Мажино. 2 березня підрозділ переїхав на авіабазу Фюрстенфельдбрук, але 23 квітня повернувся до Нойбурга. 10 листопада 1939 року II./KG 55 переїхав до Інгольштадта, а 13 січня 1940 року передали командиру 5-ї авіаційної дивізії з дислокацією у Швебіш-Галлі. Згодом підрозділ переїхав до Ляйпгайма і 3 лютого 1940 року здійснив принаймні одну місію зі скиданням листівок у східній Франції. III./KG 55 перебувала у повній бойові готовності, її літаки дислокувалися в Габлінгені.
Французька кампанія 10 травня 1940 року за планом операції «Гельб» розпочалося німецьке вторгнення до Нижніх країн та Франції. Штаб./KG 55 брав участь в операції, маючи в строю шість He 111 з базуванням у Ляйпгайм. Ескадру передали під командування 3-го повітряного флоту, хоча безпосередньо вона все ще підпорядковувався командиру 5-ї авіаційної дивізії. I./KG 55 виділила для наступу 35 (25 боєготових) літаків He 111. II./KG 55 мала у своєму розпорядженні 36 літаків He 111 (24 боєготових) і 17 з 36 літаків He 111 було у складі III./KG 55. Підрозділи отримали завдання діяти в рамках протиповітряних операцій проти французьких повітряних сил.
10 травня штаб./KG 55 розпочав операції, атакуючи цілі у французькому регіоні Лотарингія, які включали місії над Нансі, Тулем та Епіналем. У перший день бойових дій ескадра не зазнала жодних втрат. II. і III./KG 55 атакували аеропорт Нансі-Ессей, який зазнав сильних пошкоджень унаслідок бомбардування німців. Літаки I./KG 55 атакували аеродром Туль-Круа-де-Мец. Увечері I./KG 55 перебазувалася в Балтрінген і 11 травня провела дальню операцію проти залізничних депо в Орлеані. II./KG 55 завдала ударів по аналогічних цілях, 12 травня вона бомбардувала залізничні об'єкти та мости навколо Шатодена. Загалом з 11 по 13 травня KG 55 завдала ударів по 38 аеродромах. Гуго Шперрле, командувач 3-го повітряного флоту, стверджував, що під час цієї операції було знищено 100 літаків союзників на землі і ще 100—150 в ангарах. Друга хвиля місій мала за мету атаки по залізниці в Ретелі. Штаб./KG 55 атакував авіабазу Шатоден і підтримував просування німецької армії в Шарлевіль-Мезьєр і у битві при Седані. З 11 травня по 2 червня проводилися місії проти авіабази Шатору-Деоль, авіабаз Орлеан, Суассон та Ліон — Мон-Верден.
Авіагрупа I./KG 55 знову передислокувалася на аеродром Мальмсгайм поблизу Штутгарта. 15 травня пілоти частини за підтримки II./KG 55 атакували Суассон і 18 травня — Реймс. III./KG 55 діяла північніше: 13 травня бомбардувальники здійснили єдиний відомий виліт у Бельгійській кампанії, атакувавши Шарлеруа, 16 травня її пілоти провели атаку на Верден. 24 травня частину передислокували до Ойтінгена. Протягом травня KG 55 діяла проти цілей у центральній, південній і східній Франції. З'єднання не брало участі в боях проти британських військ під час битви за Дюнкерк і Лілль, проте KG 55 залучалася до протикорабельних операцій у Ла-Манші. Для участі в цих операціях 1 червня її передали IV повітряному корпусу.
У ході проведення кампанії у травні ескадра зазнала певних втрат. 12 травня винищувачі союзників збили «Гейнкель» 4./KG 55, який атакував залізничні об'єкти на північний схід від Реймса, що стало першою втратою підрозділу в бою. Наступного дня, 13 травня, KG 55 втратила десять машин, шість штабної ескадрильї та 4./KG 55. Лише за один день її втрати перевищили втрати всієї Польської кампанії й стали для KG 55 найгіршими за всю війну. Ще сім машин були пошкоджені і змушені були здійснити аварійну посадку в ході боїв, хоча лише дві машини та екіпажі були повністю втрачені внаслідок катастрофи. Першим з них, 9./KG 55 «Гейнкель» пілотував унтерофіцер Горст Махнерт. Повертаючись 2 червня 1940 року з бомбардування аеродромів в районі Ліона, він перетнув повітряний простір Швейцарії і був збитий біля Урсена капітаном Гансом Турнеєром на Мессершмітті Bf 109 швейцарських ПС.
У червні 55-та бомбардувальна ескадра продовжила операції з дальнього бомбардування визначених цілей. 3 червня вся ескадра брала участь в операції «Паула» — масованій атаці на промислові об'єкти навколо Парижа. З початком другої фази німецького вторгнення авіаційне з'єднання підтримувало просування групи армій «B» до Парижа аж до захоплення міста 14 червня. Останні операції були проведені 22 червня 1940 року, за три дні до капітуляції Франції. 6-19 червня з'єднання у повному складі бомбардувало скупчення французьких військ і залізничних об'єктів поблизу Нансі. 20-23 червня 1940 року пілоти KG 55 вже діяли над Великою Британією, бомбардуючи цілі в Бристолі і Кардіффі з передових аеродромів біля Парижа.
Загалом за час Французької кампанії KG 55 здійснила 886 бойових вильотів на райони зосередження військ, 725 — на залізничні цілі, 406 — на аеродроми, 49 — протикорабельних операцій та атак на порти, 148 вильотів на повітряну розвідку та 46 скидань листівок. I./KG 55 здійснила 897 бойових вильотів і втратила 10 бомбардувальників. II./KG 55 здійснила 571 бойовий виліт і втратила 11 «Гейнкелів». З 10 травня по 23 червня 1940 року III./KG 55 здійснила 595 бойових вильотів і втратила 9 бомбардувальників.
Битва за Британію Після успішного завершення кампанії у Франції KG 55 змінила пункти дислокації і зайняла аеродроми в районі Парижа. У липні 1940 року Люфтваффе розпочали першу фазу повітряної кампанії над Британією. Ескалація повітряної активності над Ла-Маншем отримала назву , з якої 10 липня офіційно вважається почалася битва за Британію. Протягом літа німецькі повітряні операції поступово просувалися все далі й далі вглиб країни з метою знищення об'єктів Винищувального командування Великої Британії на півдні Англії, що стало прелюдією до операції «Морський лев» — запланованого вторгнення вермахту до Британських островів.