Юрій Володимирович Лущай  — український історик, поет і вікіпедист, спеціаліст з історії Давньої Русі, адміністратор російськомовної Вікіпедії, учасник оборони України від повномасштабного російського вторгнення.

Біографія Народився 10 лютого 1982 року в Краматорську Донецької області в родині працівників Новокраматорського машинобудівного заводу.

Ще зі шкільних років цікавився історією. У 2006 році закінчив магістратуру історичного факультету Харківського національного університету. Проводив історичні дослідження, зокрема, України періоду Давньої Русі. На початку 2010-х років навчався на аспірантурі історичного факультету Харківського національного педагогічного університету, здобуваючи вчений ступінь кандидата історичних наук, однак навчання не закінчив.

Був викладачем, продавав канцелярію, працював над історичними матеріалами.

Писав вірші українською мовою: з 1995 року почав писати білі вірші, з 2000 року — римовані. З 2018 року почав писати прозові казки. У 2023 році Лущай видав збірку власних віршів.

У 2009 році зареєструвався в російськомовній Вікіпедії, з 2012 року активний учасник і патрульний, з 2018 року — адміністратор. Написав близько 300 статей. У 2015, 2017 і 2020 роках обирався до Арбітражного комітету.

6 квітня 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Лущай разом зі своєю сім'єю переїхав до селища Великі Лучки Мукачівського району Закарпатської області.

Довго не міг потрапити у Збройні сили України, отримував відмову у військкоматі. 30 січня 2023 року вступив до лав ЗСУ. Бився в Нью-Йорку біля Горлівки, під Андрієвкою, Кліщіївкою, Бахмутом, у Констянтинівці. У червні 2023 отримав звання старшого солдата. Обіймав посаду стрільця.

29 лютого 2024 року Юрій Лущай в інтерв'ю зазначив:

Загинув, захищаючи рідну Донецьку область. З 28 березня 2024 року вважався зниклим безвісти. Загинув поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області під час російського масового обстрілу. Похований 10 квітня у селі Великі ЛучкиНа Закарпатті попрощалися із полеглим на війні Юрієм Лущаєм.

У разі загибелі, попросив сестру опублікувати вірш:

Бібліографія Витоки українського козацтва: Пошук зв'язків із слов'янами // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія «Історія та географія». — Харків: Планета-Прінт, 2009. — Вип. 35. — С. 15—20. Сведения польских хронистов о начальном периоде истории Руси: Источнико-генеалогические очерки // Генеалогия. — 2010. — Вып. 13. — С. 131—146. Религиозные связи Византийской империи с Первым Болгарским царством в первой половине IX — начале XI в. // История и жизнь. — 2010. — Вып. 2. — С. 152—185. Русь у IX столітті за даними Длугоша і Стрийковського // Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років: Матеріали міжнародної наукової конференції. 19-20 листопада 2010 року, м. Чернігів. — Луцьк: Терен, 2011. — С. 188—199. Братчина на Русі за даними Марка Поло // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія «Історія та географія». — Харків: Колегіум, 2013. — Вип. 49. — С. 58—63. Давньоруська істьба за відомостями історичних джерел X—XIV століття // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. — Харків: Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2014. — Вип. 17. — С. 23—30. Міста Володимиро-Суздальської Русі за відомостями західноєвропейських джерел XIII—XV століття // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія «Історія та географія». — Харків: Колегіум, 2014. — Вип. 50. — С. 254—259. Псков та його населення за відомостями західноєвропейських джерел XIII—XV століття // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія «Історія». — Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2014. — Вип. 2. Ч. 2. — С. 193—199. Лексические заимствования из славянских языков в западноевропейских источниках XIII—XV вв. // Русин. — 2015. — Вып. 1 (39). — 214—228. Продаж дітей та самопродаж на Русі у XI—XV ст. // Гуманітарний журнал. — 2015. — № 1—2. — С. 99—102. Влада Новгорода на початку XV століття по відомостям щоденника Жильбера де Ланноа // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія «Історія та географія». — Харків: Колегіум, 2015. — Вип. 52. — С. 109—114. Древнерусская братчина по сведениям Марко Поло // Valla. — 2015. — Т. 1. № 6. — С. 13—22. Древнерусская истьба по сведениям исторических источников X—XIV вв. // Valla. — 2016. — Т. 2. № 2. — С. 10—17. Вопрос о дате основания города Суздаль // Вестник Удмуртского университета. Серия История и филология. — 2016. — Т. 26, вып. 4. — С. 147—151. Релігійні уявлення західноєвропейських авторів XIII—XIV ст. про Північну Русь // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія Історія. — Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2016. — Вип. 2. Ч. 2. — С. 100—105. Релігійні уявлення західноєвропейських авторів XV ст. про Північну Русь // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія «Історія та географія». — Харків: Колегіум, 2016. — Вип. 53. — С. 172—179. Северорусские реки в западноевропейских позднесредневековых источниках // Valla. — 2017. — Т. 3. № 4. — С. 1—8. Сведения о Новгороде в западноевропейских средневековых источниках // Novogardia. — 2020. — № 1 (5). — С. 163—210. Угорська Русь // Енциклопедія історії України. Додатковий том. — К.: Наукова думка, 2021. — Кн. 1. А—Я. — С. 615. Датировка грамот № 91 и 112 по пожалованию и размежеванию земель в Новгороде // Государства Центральной и Восточной Европы в исторической перспективе: сборник научных статей. — Пинск: ПолесГУ, 2022. — Вып. 6. — С. 128—130. Русь на сторінках книги Марко Поло // Сіверянський літопис. — 2024. — № 1. — С. 5—17.

Див. також Вакуленко Володимир Володимирович

Примітки

Посилання Роботи // Academia.edu Роботи // Роботи // Чтиво