Митрополит Марк (справжнє ім'я Микола Іванович Петровцій; нар. 6 грудня 1951, с. Приборжавське) — архієрей РПЦвУУ статті на позначення Української Православної Церкви у єдності з Московським Патріархатом використовуються її офіційні назви — Українська Православна Церква, Київська Митрополія або УПЦ, митрополит Хустський і Виноградівський, постійний член синоду РПЦвУ. Громадянин Росії.

Тезоіменитство: 8 травня (25 квітня за старим стилем) в день пам'яті св. ап. Марка.

Життєпис

Юність Микола Іванович Петровцій народився 6 грудня 1951 року в селі Заднєє (нині Приборжавське) Іршавського району Закарпатської області.

Батько — Петровцій Іван Іванович був селянином, православною людиною. Мати — Петровцій (до шлюбу Бодорович) Ганна Андріївна була домогосподаркою, благочестивою жінкою. Усі — парафіяни Свято-Серафимівського жіночого монастиря до його закриття. Старший брат Дмитро був єпископом УПЦ і очолював свого часу новостворену Хустську єпархію УПЦ (МП), яку згодом очолив вже сам Марк (Петровцій).

1958 року пішов у восьмирічну школу. Потім продовжив навчання у Довжанській середній школі. Після школи працював разом із батьком у Довжанському ліспромгоспі.

З травня 1970 року по червень 1972 року служив у лавах Радянської армії.

Початок служіння У серпні 1972 року приїхав до Загорська з наміром готуватися до вступу в Московську духовну семінарію й з вересня того ж року почав працювати у Троїце-Сергієвій Лаврі, де виконував різні послухи: трапезника у братській трапезній, книгодержця, а потім келейника при наміснику Лаври.

У серпні 1973 року вступив до Московської духовної семінарії, був відразу зарахований до 4 класу.

У вересні 1973 року подав прохання на вступ до монастиря. 6 березня того ж року прийняв чернечий постриг з ім'ям Марк, на честь святого апостола і євангеліста Марка.

17 березня того ж року архієпископ Дмитрівський Володимир, ректор Московських духовних шкіл (пізніше — митрополит Київський і всієї України), висвятив його в сан ієродиякона. 7 квітня того ж року в Трапезному храмі Троїце-Сергієвої Лаври був висвячений у сан ієромонаха.

У 1978 році закінчив Московську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я за роботу на тему: «Образ і подоба Божа в людині за вченням Отців і Учителів Церкви Олександрійської школи». Того ж року був призначений викладачем Нового Заповіту в другому класі семінарії.

15 квітня 1982 року возведений у сан архімандрита, а 16 квітня того ж року був призначений благочинним Троїце-Сергієвої Лаври. На цьому послуху, поєднуючи його з викладацькою роботою в семінарії, трудився до червня 1985 року, коли наказом патріарха Московського Пимена від 25 червня був призначений намісником Свято-Успенської Почаївської Лаври.

Архієрейське служіння Рішенням Священного Синоду РПЦ від 19 липня 1988 року архимандрит Марк призначений єпископом Кременецьким, вікарієм митрополита Львівського й Тернопільського Никодима. Архієрейська хіротонія відбулася в місті Києві 28 липня, у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира. Хіротонію очолив митрополит Київський і Галицький Філарет (Денисенко), патріарший екзарх України. Йому співслужили митрополит Львівський і Тернопільський Никодим (Руснак), архієпископи Чернігівський і Ніжинський Антоній (Вакарик), Харківський і Богодухівський Іриней (Середній), Волинський і Рівненський Варлаам (Іллющенко), Аргентинський і Південноамериканський Лазар (Швець), Патріарший Екзарх Центральної і Південної Америки, єпископи Мукачівський і Ужгородський Дамаскін (Бодрий), Кіровоградський і Миколаївський Севастіан (Пилипчук), Переяслав-Хмельницький , а також єпископ (Православна Церква в Америці) на спокої «Марк (Петровцы)» — сторінка сайту «Русское Православие»  — процитовано 31.10.2019.

Під керівництвом митрополита Никодима трудився до кінця 1988 року, коли рішенням Синоду УПЦ МП від 27 грудня єпископ Марк очолив новостворену Тернопільсько-Кременецьку єпархію.

Рішенням Синоду УПЦ МП від 10 квітня 1989 року єпископ Марк став єпископом Аргентинським і Південноамериканським, Патріаршим Екзархом Центральної й Південної Америки.

1 листопада 1993 року став керуючим Патріаршими парафіями в Канаді з титулом єпископа Каширського.

У квітні 2005 року очолив Сумську кафедру.

31 травня 2007 року у зв'язку із збільшенням кількості єпархій УПЦ (МП) включений до числа постійних членів Священного Синоду УПЦ (МП)Журнал № 47 засідання Священного Синоду УПЦ (МП) від 31 травня 2007 року  — процитовано 31.10.2019.

14 грудня 2007 року очолив Хустську кафедру

28 серпня 2014 року возведений у сан митрополита«В УПЦ ― 5 нових митрополитів та 4 архієпископи. Святкова Літургія в Києво-Печерській Лаврі»  — процитовано 31.10.2019.

17 серпня 2015 року удостоєнний права носіння другої панагії.

25 вересня 2018 внесений до бази даних Центру «Миротворець»«Петровцы Николай Иванович / Петровци Микола Іванович / Petrovtsy Nikolaj Ivanovich» — сторінка сайту «Миротворець»  — процитовано 31.10.2019

6 грудня 2021 року отримав право на служіння з виносним Хрестом.

Праці «Образ і подоба Божа в людині за вченням Отців і Учителів Церкви Олександрійської школи» (1978) — кандидатська дисертація

Див. також УПЦ Московський патріархат Єпископат Української православної церкви (Московського патріархату) Єпископ Митрополит

Примітки

Посилання Біографія на офіційному сайті УПЦ (МП)  — процитовано 31.10.2019 Біографія на офіційному сайті РПЦ  — процитовано 31.10.2019 Марк (Петровцы)-сторінка відкритої православної енциклопедії «Древо»  — процитовано 31.10.2019 Архієрей УПЦ МП, який на Закарпатті блокує розрив відносин з рпц, виявився громадянином російської федерації  — процитовано 01.05.2022 На Закарпатті митрополит УПЦ (МП) із російським паспортом звільнив сліпого архімандрита монастиря У Закарпатського митрополита УПЦ (МП) Марка виявили будинок під Москвою, – журналіст

Інтерв'ю Архієпископ Каширський МАРК. «Українці, що мешкають за кордоном, відчувають духовну єдність з нашими святинями» Архієпископ Сумський і Охтирський Марк: «Необхідно шукати нові форми спілкування пастиря і пастви» (2005) Архієпископ Хустський і Виноградівський Марк: «Священик не може і не повинен жити краще, ніж його паства» (2008)