Лев (Борух-Лейб) Давидович Йоффе (1860-?) — український і російський рабин, релігійний діяч, тамбовський губернський рабин, потомствений почесний громадянин, купець 1-ї гільдії.

Біографія Народився у містечку Ширвінти Віленського повіту Віленської губернії. Випускник Віленського рабинського училища (1873).

На службу вступив на посаді Слов'яносербського рабина з 1 вересня 1877 року. Виконував обов'язки рабина до 1896 року. З 1881 року — законовчитель із закону єврейської віри при міських училищах Слов'яносербська і Луганська.

28 вересня 1896 року затверджений на посаді рабина Тамбовської єврейської молитовні — в данном источнике раввин ошибочно назван как Шмуэль-Бер Иоффе..

17 травня 1897 затверджений на посаді Тамбовського губернського рабина. 2 липня 1904 року у складі делегації зустрічав імператора Миколу II і підніс Моїсеєве П'ятикнижжя від єврейських громад міст Тамбова, Козлова, Кірсанова та Борисоглєбська. Государ Імператор милостиво прийняв п'ятикнижжя і удостоїв відвідувачів привітанням.

1 січня 1905 року пожалуваний у звання потомственого почесного громадянина, того ж року затверджений губернатором довічним губернським рабином.

Виконував обов'язки казенного рабина в 1911 і губернського рабина в 1916. В 1917 згадується як колишній рабин. Подальша доля невідома.

Нагороди

1893 — золота медаль «За старанність» для носіння на грудях на Станіславській стрічці. 1908 — золота медаль «За старанність» для носіння на шиї на Олександрівській стрічці. 1913 — бронзова медаль «На згадку 300-річчя царювання будинку Романових».

Подяки

1897 рік — подячна адреса від єврейської громади м. Тамбова за діяльність із заснування єврейської громади та молитовні в місті. 1900 — директором народних училищ Тамбовської губернії оголошено подяку за його піклування і навчання молодого єврейського покоління. 1900 — командиром Борисоглібського резервного батальйону оголошено подяку за праці з підняття духовно-морального стану нижніх чинів з євреїв. 1904 — Тамбовським повітовим військовим начальником висловлено подяку і вдячність за невтомні труди на користь морального і фізичного підйому духу серед солдатів євреїв місцевого гарнізону. 1904 — командир 217 Кромського резервного полку висловив подяку за турботливе ставлення до нижніх чинів юдейського віросповідання, за повчання, які сприяли розвитку в цих чинах свідомого ставлення до їхніх обов'язків, а також за всі труди на користь євреїв, покликаних до війська для захисту Царя і Вітчизни. 1904 — губернським предводителем дворянства князем Чолокаєвим піднесено привітання з 25-річчям доброчинної діяльності рабина. 1914 — начальником I бригади кавалерійського запасу оголошено вдячність за корисну діяльність зі зміцнення в нижніх чинах 7 запасного кавалерійського полку юдейського віросповідання високих понять про службовий обов'язок, честь і гідність.

Родина

Дружина — Фанні Самуїлівна (Фрума-Двойра Шмулівна) Йоффе (до шлюбу Нахманович), дочка ростовського купцяЇї брат, Абрам Шмулевич Нахманович, був старшим лікарем III піхотного запасного батальйону.. Дочка — Рахіль (народилася 4 січня 1894). Син — Віктор (народився 29 вересня 1897 року). У 1916 році закінчив Тамбовське реальне училище імені імператора Олександра II. У 1916 році зарахований до Ризького політехнічного інституту. Дочка — Євгенія (народилася 1901 року).

Примітки