Ефект Струве – Сааде (S–S-ефект) виникає в дволінійній спектроскопічній подвійній зоряній системі, коли інтенсивність спектральних ліній компонентів змінюється під час орбітального руху.
Спектроскопічна подвійна система називається дволінійною, якщо лінії поглинання обох зір можна спостерігати за допомогою спектроскопа. Коли кожен член зоряної системи по черзі наближається до спостерігача, спектра́льна лі́нія цієї зорі зміщується до синього кінця оптичного спектра внаслідок ефекту Доплера. Так само, коли зоря віддаляється, її лінії зміщуються до червоного кінця спектра. Кожна з цих ліній поглинання має характерну інтенсивність, що залежить від фізичних властивостей фотосфери . Ефект Струве – Сааде виникає, коли ці лінії стають аномально слабими, коли спектр зорі зсувається в червоний колір, і сильнішими, коли він зміщується в синій, що найбільш помітно у вторинному компоненті.
Цей ефект спостерігається неозброєним оком в яскравій подвійній системі Спіка, яка складається з двох зір класу B і пар масивних зір класу O, таких як AO Кассіопеї та HD 93403 .
Про ефект Струве – Сааде вперше повідомив Отто Струве в 1937 році. Він став важливим, оскільки ефект ставив під сумнів значення таких параметрів, як співвідношення маси та світності у масивних спектроскопічних подвійних системах. У 1950 році Струве намагався пояснити цей ефект як результат потоків газу, що тягнеться за вторинною зорею, спричиняючи затемнення зорі, коли зоря віддаляється. У 1959 році Хорхе Сааде створив модель, у якій газоподібний потік простягався від первинного до вторинного члена подвійної системи, а непрозорість цього потоку спричиняла послаблення ліній поглинання. Потім ефект став відомий як ефект Струве – Сааде.
Примітки