Олег Васильович Воло́шинов (31 липня 1936, Миколаїв — 2020, Одеса) — український живописець; член групи одеського нонконформістського руху з кінця 1960-хОлег Волошинов / Арт-галерея NT., Спілки радянських художників України з 1970 рокуВолошинов Олег Васильович // та одеської творчої групи «Човен» з 1992 рокуВолошинов Олег Васильевич / Окна соцреализма. . Заслужений художник України з 2013 року.
Біографія Народився 31 липня 1936 року в місті Миколаєві (нині Україна) у сім'ї художника. 1959 року закінчив Одеське художнє училище, де навчався в Миколи Павлюка. Протягом 1959—1965 років продовжив здобувати мистецьку освіту в Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна, де його педагогами були Віктор Рейхет, Борис Угаров, Віктор Орєшников, Андрій Мильніков.
Протягом 1966—1970 років викладав в Одеському художньому училищі; у 1970—1975 роках — в Одеському педагогічному інституті. Мешкав в Одесі в будинку на вулиці Героїв прикордонників, № 3, квартира № 32 та у будинку на вулиці Канатній, № 34, квартира № 4Волошинов Олег Васильович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 27.. Помер в Одесі у 2020 роціОлег Волошинов / Артсвіт..
Творчість Працював у галузі станкового живопису. Серед робіт:
«Оголена» (1960); «Олімпієць» (1967); «Біле місто» (1970); «День флоту» (1970); «Море» (1975); «Натюрморт із глечиком» (1976); «Зустріч вітрильника „Товариш“» (1976); «Самбо» (1978); «Польові квіти» (1979); «Яхти у морі» (1979); «Білі хмари» (1989); «Жокей» (1989); «Вітрила» (1991); «Будинок рибалки» (1991); «Лагуна» (1992); «Маяк» (1998); «Червоний натюрморт» (2000); «Одеське узбережжя» (2001); «Композиція з фігурами» (2002); «Натюрморт у просторі» (2003). </div> Брав участь у республіканських, всесоюзних художніх виставках з 1967 року. Персональні виставки відбулися в Одесі у 1980 році, Києві у 1983 році.
Роботи художника зберігаються в Одеському, Івано-Франківському, Хмельницькому художніх музеях, Одеському літературному музеї, Музеї сучасного мистецтва Одеси, Музеї сучасного мистецтва України та Музеї Києво-Могилянської академії у Києві, а також у багатьох приватних зібраннях в Україні та за кордоном.
Примітки
Література