Батальйон «Вовки Да Вінчі» (108-й окремий штурмовий батальйон) — батальйон Сил безпілотних систем Збройних сил України, який входить до складу 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка. Командир — майор Сергій Філімонов.

З червня 2024 року бере участь у боях на Покровському напрямку.

Історія

Добровольчий український корпус Історія батальйону пов'язана з засновником і першим командиром батальйону — Дмитром «Да Вінчі» Коцюбайлом і 1-ю штурмовою ротою у складі 5-го батальйону Добровольчого українського корпусу. З 2014 року бійці 1-ї штурмової роти у складі ДУК ПС брали участь у боях у найгарячіших точках фронту на Донеччині та Луганщині: в Авдіївці, Пісках, Карлівці, а також під Савур-Могилою, Старогнатівкою, Степанівкою. Під командуванням Дмитра підрозділ набув слави одного з найефективніших і найпрофесійніших у країні.

Створення батальйону «Вовки Да Вінчі» У квітні 2022 року внаслідок об'єднання 1-ї штурмової роти ДУК ПС під командуванням Дмитра Коцюбайла та підрозділу «Гонор» Сергія Філімонова було утворено батальйон «Вовки Да Вінчі», який увійшов до складу 7-го центру Сил Спеціальних Операцій. Батальйон очолив Дмитро Коцюбайло, а Сергій Філімонов став командиром роти «Гонор».

У складі 67 ОМБр З кінця 2022 до 2024 року «Вовки Да Вінчі» входили до складу 67 ОМБр, на основі яких і був сформований 1-й окремий механізований (згодом штурмовий) батальйон. За цей час «вовки» взяли участь у контрнаступі на Харківщині: у звільненні Балаклії, Ізюму, Борової, Куп'янська; боях на Луганщині: за Кремінну, Білогорівку, Сіверськодонецьк, Лисичанськ та боях на Донеччині — за Серебрянку, Соледар, Бахмут.

Бійці батальйону назавжди увійшли в історію за оборону «Дороги життя» — останньої дороги, яка забезпечувала логістику для українських захисників до Бахмуту. На цій ділянці під час відбиття ворожого штурму, боєць роти «Гонор» Олексій «Тихий» Найда викрикнув фразу, що стала відомою: «Це наша посадка».

7 березня 2023 року у боях за Бахмут загинув командир батальйону «Вовки Да Вінчі» Дмитро «Да Вінчі» Коцюбайло, його місце посів Юрій Капустяк.

Влітку 2023 року батальйон брав участь у важких боях поблизу Куп'янська. Восени «вовки» повернулися на Донеччину, де обороняли Кліщіївку, а згодом знову на Харківщину — обороняти Куп'янськ.

Перехід у 59 ОМПБр (нині ОШБр) імені Якова Гандзюка 6 лютого 2024 заступник начальника розвідки 1 ОШБ 67 ОМБр Сергій Філімонов та очільниця медичної служби «Ульф» Аліна Михайлова заявили про вихід «Вовків да Вінчі» зі складу 67-ї окремої механізованої бригади (ДУК ПС) і перехід до складу 59-та окремої мотопіхотної (нині штурмової) бригади імені Якова Гандзюка. За словами Сергія Філімонова, причиною розпаду батальйону стало бажання Юрія Капустяка звільнитися з ЗСУ, що він і зробив восени 2024 року.

Командиром 108-го окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі» 59 ОШБр було обрано та призначено Сергія Філімонова.

4 березня 2024 року Олександра Ябчанку призначено командиром роти «Гонор» у складі батальйону «Вовки Да Вінчі»Командиром роти «Гонор» у батальйоні «Вовки да Вінчі» став Олександр Ябчанка.. На даний момент Олександр є керівником служби наземних роботизованих комплексів батальйону «Вовки Да Вінчі».

В 2025 батальйон брав участь у битві за Покровськ. В ході битви було звільнено на 80% населений пункт Надіївка Донецької області вісьмома піхотинцями, двома одиницями техніки, а також артилерією, FPV, "Вампірами"

Бойовий шлях у 59 ОШбр З червня 2024 року «Вовки да Вінчі» беруть участь у боях на Донеччині: за Красногорівку, Українськ, Воздвиженку, Новотроїцьке, Надіївку.

Під час оборони Українська, разом із 15-ю бригадою НГУ «Кара-Даг», захисники захопили ворожий танк Т-72Б3.

Станом на 2025 рік 108-й окремий штурмовий батальйон «Вовки Да Вінчі» продовжує виконувати бойові завдання на Покровському напрямку.

З квітня 2025 року батальйон «Вовки Да Вінчі» став штурмовим.

6 грудня 2025 року, у День Збройних Сил України, відбулося урочисте вручення бойового прапора 108-му окремому штурмовому батальйону «Вовки Да Вінчі».

Командування

майор Сергій Філімонов (з 06.02.2024)

Структура

1-ша рота 2-га рота (рота «Гонор») 3-тя рота медична служба «Ульф» рота безпілотних ударних комплексів (РУБпАК) рота безпілотних наземних систем взвод авіаційних та наземних комплексів мінометна батарея артилерійська батарея снайперський взвод інженерно-саперний взвод танковий взвод

Символіка

В емблемі батальйону відтворено три вовчі голови, що вказують на назву підрозділу. Їх розміщено всередині двозуба — знака великого князя Київського Святослава. Кримінальні інциденти та резонанси У червні 2026 року підрозділ опинився в центрі суспільного резонансу через інцидент у селищі Томаківка Нікопольського району Дніпропетровської області. За даними слідства, в ніч проти 1 червня група осіб, серед яких були військовослужбовці батальйону у стані алкогольного сп'яніння, вчинила жорстоке побиття 20-річного місцевого жителя. Внаслідок нападу потерпілий дістав важкі травми голови та був госпіталізований у критичному стані.

Правоохоронні органи оперативно затримали фігурантів справи. Суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Командування підрозділу та правоохоронні структури засудили дії затриманих, наголосивши на невідворотності покарання незалежно від заслуг чи статусу, а також заявили про повне сприяння слідству. Станом на червень 2026 року досудове розслідування триває. Відомі постаті Нейт Венс, двоюрідний брат чинного віцепрезидента США Джей Ді Венса, приєднався до батальйону «Вовки Да Вінчі» у 2022 році. Нейт, у минулому морський піхотинець ЗС США, неодноразово брав участь у штурмових діях на Харківщині та Донеччині і зарекомендував себе як професійний снайпер та фахівець у роботі з Mk 19 та Browning M2.

Втрати

2024  — Сергій Степаненко («Сіо»). Рота «Гонор». Народився 29 січня 1997. Загинув під час оборони міста Українськ Донецької області. 14 грудня 2024 - Вʼячеслав Мазур, 3 жовтня 1994. Командир станкового гранатомета протитанкового взводу роти вогневої підтримки. Загинув в Покровському районі Донеччини.

2025  — Олександр Золоторубов. 8.12.1996, Львів.  — Лебідь Віталій Васильович («Зуб»). 21.08.1982, Тернопіль. Загинув на Покровському напрямку  — Профатілов Євгеній Михайлович («Проф») пілот БПЛА. 4.6.2002, Прилуки  — Ткаченко Денис Дмитрович («Ткач»). пілот БПЛА. 9.10.2004, Прилуки — Бондарчук Дем’ян Валерійович ( Фаєр) доброволець з Києва, до служби у ЗСУ служив у ДСНС 17.1  — Аверенков Пилип Олексійович («Коді») бойовий медик, молодший сержант. 21.01.1994, Славутич 21 квітня 2025 — Володимир-Іван Лозинський. Розвідник — оператор розвідувального відділення розвідувального взводу. Загинув поблизу населеного пункту Надіївка Покровського району Донецької області, внаслідок атаки ворожого дрона-камікадзе. 8 липня 2025 — Олег Шаманський. Стрілець, помічник гранатометника. Загинув на Покровському напрямку.  — Яровий Олег Вікторович. Народився 2002 року в селі Довга Пристань, Первомайський район. Герой України (посмертно) 2026 10 липня 2026 - Віталій Шевчук, 1980 р.н. Учасник АТО (2014-2015). У 2018 році повернувся до війська вже за контрактом та воював у районах Волновахи й Маріуполя. У 2025 році він знову мобілізувався до лав ЗСУ. Загинув у Синельниківському районі Дніпропетровської області. 30 березня 2026 - Вячеслав Кацан. Мобілізований 19 лютого 2024 року. Загинув поблизу населеного пункту Межова Синельниківського району Дніпропетровської області. 2 серпня 2026 - Олександр Кушнір, 24 роки. Загинув поблизу села Колона-Межова Синельниківського району Дніпропетровської області.

Рекрутинг Із січня 2024 року рекрутингові центри «Вовків Да Вінчі» діють у Києві та у Львові.

Див. також

Коцюбайло Дмитро Іванович Філімонов Сергій Федорович Михайлова Аліна Артурівна Ябчанка Олександр Володимирович

Примітки

Посилання Офіційний сайт «Вовків Да Вінчі» Офіційна сторінка у Facebook Офіційна сторінка у Instagram Офіційна сторінка у X (Twitter) Офіційна спільнота у Telegram