Серах () або Серах бат Ашер () — біблійна постать, онука патріарха Якова, дочка Ашера. У юдейській традиції Серах відома як єдина онука Якова, згадана в Торі поіменно, а також як одна з небагатьох персонажів, які, за переказами, потрапили живими до раю. Навколо її постаті склалася розгалужена мідрашистська та фольклорна традиція, згідно з якою вона прожила надзвичайно довге життя і виступала живим свідком історії ізраїльського народу — від переселення родини Якова з Ханаану до Єгипту аж до часів царя Давида.

За версією Рамбана, Таргум Онкелос стверджує, що Серах була падчеркою Ашера, а не кровною дочкою. Він пояснює це тим, що дівчина вперше згадується тільки як сестра синів Ашера, а не як дочка. Це перегукується з написаним у «Книзі Праведного» (Сефер га-Яшар), що Серах народилася у Малкіеля, сина Елама, сина Сима, та Едори, дочки Абімаеля, сина Евера; однак її батько помер, коли їй було три роки, і її мати вдруге вийшла заміж за Ашера, сина Якова, тому дівчинка виросла в його домі. Вважається, що є важливим введенням у галахічну концепцію усиновлення.

Згадки в Танасі Ім'я Серах фігурує в Гебрейській Біблії (Танах) лише двічі, і обидва рази — у переліках імен, без будь-якого супровідного оповідання:

У книзі Буття (46:17) вона названа серед сімдесяти нащадків Якова, які прийшли до Єгипту: серед дітей Ашера перелічені його сини та його дочка Серах, а також онуки.

У книзі Числа (26:46), під час перепису ізраїльтян на моавських рівнинах, знову згадується, що дочку Ашера звали Серах. Той самий вірш про дітей Ашера повторюється також у Першій книзі хронік (7:30).

Дослідники звертають увагу на те, що серед численних онуків Якова, перелічених у Бутті 46, Серах — єдина онука, названа на ім'я, що в традиції тлумачиться як ознака її особливого значення. Попри це, жодного окремого сюжету чи діалогу за її участю біблійний текст не наводить — увесь подальший «біографічний» матеріал про неї походить із пізнішої равіністичної літератури.

У мідрашах та аґадичній традиції

Хоча Танах не розповідає про Серах жодної історії, у мідрашах і аґаді вона перетворюється на одну з найбільш яскравих і довговічних постатей єврейського фольклору. За цими переказами:

Звістка про Йосипа. Коли брати Якова повернулися з Єгипту з новиною, що Йосип живий, саме юна Серах, граючи на арфі чи лірі, обережно й ніжно повідомила про це старому патріархові, аби той не помер від потрясіння. За цю делікатність Яків нібито благословив її довголіттям. Свідчення для Мойсея. Через покоління, коли Мойсей прийшов визволяти ізраїльтян із єгипетського рабства, саме Серах, яка на той час залишалася живою, підтвердила народові, що це справді обіцяний визволитель, — за переказом, вона впізнала умовний знак, переданий ще від Якова та Йосипа. Місце поховання Йосипа. Згідно з мідрашем, саме Серах вказала Мойсеєві точне місце на дні Нілу, де єгиптяни поховали труну з тілом Йосипа, що дало змогу виконати його передсмертну volю й винести його кістки з Єгипту під час Виходу. Мудра жінка з Авел-Бет-Мааха. У деяких аґадичних тлумаченнях із «мудрою жінкою», яка в Другій книзі Самуїла (20 розділ) відвернула облогу міста Авел, переконавши Йоава не знищувати місто, ототожнюють саме Серах — попри те, що, за хронологією подій, це означало б, що вона прожила вже кілька століть. Тлумачення Тори. У деяких переказах Серах постає авторитетним свідком і тлумачем подій минулого: наприклад, вона нібито виправляла вчителів Тори, коли ті неточно описували, як саме виглядали розступлені води Червоного моря під час Виходу. Одна з тих, хто увійшов до раю живим. Равіністична традиція налічує невелику групу праведників, які, за переказом, не зазнали смерті, а живими увійшли до Ганейдену (раю): серед них згадують Еноха, пророка Іллю, Еліезера — слугу Авраама, а також Серах бат Ашер. Це надало їй статусу практично безсмертної постаті, здатної зв'язувати різні епохи єврейської історії як живий свідок.

Дослідники юдаїки відзначають, що образ Серах у традиції виконує насамперед функцію «зберігачки пам'яті» — сполучної ланки між поколінням патріархів і поколінням Виходу, а згодом і пізніших епох, а також символу жіночої мудрості та тяглості усної традиції.

У сучасних дослідженнях з юдаїки та жіночої історії постать Серах бат Ашер розглядають як приклад того, як лаконічна, майже випадкова згадка в біблійному тексті могла з часом обрости багатою легендарною традицією. Її образ нерідко привертає увагу дослідників фемінної теології та юдейського фольклору як рідкісний приклад жіночого персонажа, наділеного авторитетом мудрості, пам'яті та духовного довголіття.

Див. також

Ашер (син Якова) Яків (патріарх) Мідраш Агада Дванадцять племен Ізраїлю

Примітки

Джерела

Посилання