Бензайтен (), також Бентен (弁天) або Бензай-тенньо (弁財天女, буквально: «богиня неба красномовства»), японське буддистське божество-захисник, якому також поклоняються в синтоїзмі та яке є одним із семи богів удачі (Шічі Фукудзін). Це божество жіночого роду. Вона бере свій початок від індійської річкової богині Сарасваті, якій поклоняються як в буддизмі, так і в індуїзмі. Богиня має подвійний символізм: земний і небесний.
Атрибути Як і Сарасваті, Бензайтен також асоціюється з красномовством, музикою, мистецтвом і мудрістю. Вона також вважається захисницею гейш, танцюристів і музикантів, а іноді також допомагає їм розбагатіти. Перш за все, вона пов'язана зі стихією води. Тому більшість їхніх святинь знаходяться на невеликих островах, у ставках або на морі. Через стихію води вона підтримує тісний зв'язок із драконами та зміями, обома міфологічними водними тваринами. На деяких малюнках можна побачити маленьку змію на її голові або вона їде верхи на драконі.
Зображення На ранніх японських зображеннях її зазвичай зображують у китайських обладунках, з вісьмома руками, різною зброєю та предметами в стилі буддійського божества-захисника. Однак, оскільки вона була зарахована до семи богів удачі (з XVI—XVII століття), її зовнішність стала «олюдненою». Зазвичай вона постає як мила, анатомічно правильна молода жінка з японською лютнею біва в руці.
Легенди
Одна з найвідоміших саг Бензайтен описує, як вона приборкала дракона, який колись пожер багато дітей, ставши його дружиною. На знак подяки на Еносімі поблизу Токіо було побудовано святилище Еносіма, одне з найвідоміших святинь богині. В інших святилищах Бентен богиня також описується як дуже ревнива. Тому чоловікам і жінкам не варто відвідувати ці святині разом.
Примітки
Джерела Bernhard Scheid: Benzaiten, Göttin des Wassers, der Musik und der Beredsamkeit. In: Religion-in-Japan: Ein digitales Handbuch. Universität Wien, 2001, abgerufen am 9. April 2022. «Живописна Японія» Єме Гюмбер, 1870 p.
Література
Ludvik, C. (2012). Uga-Benzaiten: The Goddess and the Snake. Impressions, 33, 94–109. http://www.jstor.org/stable/42597966 (реєстрація)