Іван Сисойович Ли́сов (25 вересня 1916, Юзівка — 15 квітня 1991, Донецьк) — український радянський живописець; член Спілки радянських художників України з 1956 року. Батько художника Олександра Лисова.

Біографія Народився року в місті Юзівці (нині Донецьк, Україна). Протягом 1936—1940 років навчався у Одеському художньому училищі, був учнем Леоніда Мучника, Миколи Павлюка.

У Червоній армії з 8 серпня 1941 року. Брав участь у німецько-радянській війні. Служив у стрілецьких підрозділах, мав військові звання лейтенанта, старшого лейтенанта. Нагороджений орденами Олександра Невського (березень 1945)Лысов Иван Сысоевич / Память народа. , Вітчизняної війни I ступеня (6 листопада 1985)Лысов Иван Сысоевич / Память народа. Юбилейная картотека. .

Мешкав у Донецьку в будинку на бульварі Пушкіна, № 18, квартира № 50. Помер у Донецьку 15 квітня 1991 року.

Творчість Працював у галузі станкового живопису. У реалістичному стилі створював пейзажі, портрети, натюрморти. Серед робіт:

«Відпочинок шахтарів» (1932); «Заслужений лікар УРСР П. Контрольський» (1949) «Комсомолець-прохідник» (1951); «Герой Соціалістичної Праці І. Ященко» (1954); «Дружина» (1955); «Молоді шахтарі» (1957); «Про нашу бригаду» (1960); «Прохідник І. Га­линка» (1965); «Академіки на шахті» (1972); «Зо­лоте Підмосков'я» (1972); «За­служений льотчик УРСР М. Головура» (1973); «Герой Соціалістичної Праці Іван Стрельченко» (1973); «Герой Радянського Союзу, командир партизанського загону Дмитро Медведєв» (1974); «Скульп­тор Микола Баранов» (1979); «Кінорежисер Ю. Виш­невський» (1979); «О. Урекін» (1980). </div> Брав участь в обласних, всеукраїнських мистецьких виставках з 1949 року. Персональна виставка відбулася у Донецьку у 1966 році.

Окремі роботи художника зберігаються у Донецькому і Луганському художніх музеях.

У мистецтві Живописний портрет художника у 1985 році написав його син Олександр.

Примітки

Література Лисов Іван Сисойович // ;