Джармо — неолітична археологічна пам'ятка, виявлені в Іракському Курдистані приблизно посередині між Кіркуком (на захід) і Сулейманією (на схід). Більшість знахідок датовано 7 тис. до Р. Х. Braidwood, Robert. The Agricultural Revolution // Scientific American. — 1960. — № 9. — С. 131—148. Час існування поселення приблизно відповідає Чатал-Гуюку та ранньому Єрихону.

Археологічна пам'ятка розташована в передгір'ях Загросу ​​на висоті 800 м над рівнем моря на площі 12—16 тис. м², серед лісів дуба та фісташки, у сточищі річки . Досліджений в 1948 — 1955 роках американським археологом з університету Чикаго. Найцінніші знахідки експонуються в музеї .

Поселення Джармська культура змінила , що також виникла в Курдистані. На думку Н. О. Бадера, Джармо та пам'ятники типу Тель-Сотто — Умм-Дабагія становлять два варіанти найдавнішої керамічної культури Месопотамії. Саме тут було виявлено найдавніший на заході Азії глиняний посуд.

За даними радіовуглецевого аналізу, селище було засноване близько 7090 до Р. Х. і збезлюдніло після 4950 до Р. Х. Період розквіту відповідає 6200 - 5800 р.р. до Р. Х. Складалося приблизно з 25 глинобитних споруд на кам'яній основі, які часто реставрувались або перебудовувалися. Постійне населення складалося з прибл. 150 осіб.

Знаряддя праці кам'яні, у тому числі з обсидіану, який видобувся за 300 км на берегах озера Ван. Наявність у громади знарядь праці з віддаленої місцевості та прикрас із черепашок, що мешкали в Перській затоці, вказує на торгівлю із сусідніми племенами. На пізньому етапі з'являється багато інструментів із кістки — зокрема, голки, гудзики та ложки. Кременеві вироби з Джармо аналогічні знахідки із шару 4 (низ) гроту Дамдамчешме II у Східному Прикаспії .

Культура На ранньому етапі для рідин мешканці використовували плетені кошики, оброблені смолою місцевого походження. Пізніше з'являється кераміка, рання на Близькому Сході, дуже проста, ручної роботи, з товстими стінками. Крім посуду з глини виготовляли зооморфні та антропоморфні фігурки, у тому числі зображення вагітної жінки, імовірно, Богині-матері.

Використовували кам'яні серпи та інші землеробські знаряддя, а також гравіровані мармурові ящики для зберігання врожаю. Вирощували одомашнену пшеницю, ячмінь, бобові а також збирали дикорослі жолуді, фісташки та злаки, що вживалися в їжу та на корм худобі: козам, вівцям та собакам. В останні роки існування селища розводили також свиней.

Примітки

Література

Посилання Link to letters from the archeologist Maison de l'Orient et de la Méditerranée details on Jarmo University of Cologne Radiocarbon CONTEXT database dates for Jarmo