Арікун — група австронезійських корінних тайванців, які живуть відособлено від західної рівнини до центрального басейну Тайваню. Вони пережили голландську колонізацію Тайваню, а також маньчжурську окупацію за часів династії Цін.
Арікун разом із ллоа раніше класифікували як підгрупу хоанья, але ця концепція була відкинута деякими вченими, оскільки назва «хоанья», схоже, є принизливим екзонімом від huan-á (Південний Мін: «варвари»). Так називали групи тубільців китайські іммігранти.
У XIX столітті народ арікун були запрошені корінними жителями Пулі, Наньтоу, щоб мігрувати туди разом з багатьма іншими рівнинними корінними народами із західного Тайваню, включаючи народ ллоа. Нині жителі східної та південно-східної частин Пулі є переважно нащадками народу арукун та ллоа.
Спільноти Деякі корінні громади, що походять від арікун XVIII століття, включають:
Ман Талак (萬斗六社) в сучасному Тайчжуні, громада, де проживали арікун і бабуза Какар Баророх (貓羅社) в сучасному Чанхуа Тауса Мато (北投社) в сучасному Наньтоу Тауса Талакей (南投社) в сучасному Наньтоу
Мова Деяке порівняння слів із спільнот арікун зі словами з ллоа за компіляцією Огави (2006): + PAn Арікун Ллоа Тауса Мато Тауса Талакей Довага Тіросен*maCamatha, masamijumasamasa «око»*qalimapira, pila, pilat, pilaspirapirya, pidjet, piza «рука»*quluhulu, uru, ununguluuluuru, udzu, ulu «голова»*Sikansikantskanspkan, sikkan «риба»*qiNaS, *bulaNbulasitat «місяць»*siNaRiza, idzakilaha «сонце»*asa, *esamesa, misamishahiparyalisat, kipara, kipala «один»*telumisu, mirumishimyaterutilo, tsinlo, myaterun, miatelu «три»*Sepatmipal, mipat, mipasmishahamyapaipa, apa, sipute «чотири»*limahima, mi-lim, limamintaimyarulima, mialima-fun, malima-hon «п'ять»
Фільми і телебачення Фільм «Атаабу», який вийшов у прокат у 2015 році, розповідає історію сім'ї Лінь, яка була пов'язана з розквітом і процвітанням центрального Тайваню в середині XIX століття. Він названий на честь племені арікун Атаабу, яке сьогодні відомо як Вуфен.
Список літератури