Аянна Маккалла Говард (; ) — американська робототехнікиня, підприємиця й педагогиня. З березня 2021 року — декан Інженерного коледжу Університету штату Огайо, перша жінка в історії коледжу на цій посаді.
Говард очолювала Школу інтерактивних обчислень Технічного коледжу комп'ютерної техніки у Джорджії, кафедру біоінженерії Лінди Дж. і Марка К. Смітів у Школі електротехніки та комп'ютерної інженерії та була директором лабораторії з вивчення взаємодії людини та робота (HumAnS).
Ранні роки й освіта У дитинстві цікавилася інопланетянами та роботами, а її улюбленим телешоу було «Біонічна жінка». Говард здобула ступінь бакалавра інженерії в Університеті Брауна у 1993 році, а ступінь магістра та доктора філософії з електротехніки в Університеті Південної Каліфорнії у 1994 та 1999 роках відповідно. Вона написала дисертацію «Рекурсивне навчання для маніпуляції деформованими об'єктами» під керівництвом Джорджа Бекі. Говард також здобула ступінь магістра ділового адміністрування у Кларемонтському університеті післядипломної освіти.
Кар'єра Ранній інтерес Говард до штучного інтелекту привів її на керівну посаду в Axcelis Inc., яка базується в Сіетлі, де вона допомагала розробити перший комерційний генетичний алгоритм Evolver і нейронну мережу Brainsheet, розроблену у партнерстві з Microsoft. З 1993 до 2005 рік працювала в Лабораторії реактивного руху НАСА, де обіймала кілька посад, зокрема старшої наукової співробітниці з робототехніки та заступниці керівника з дослідницьких робіт.
Вона приєдналася до Georgia Tech у 2005 році як доцент і засновниця лабораторії HumAnS. Також працювала заступницею директора з досліджень Інституту робототехніки й інтелектуальних машин і головою міждисциплінарної програми з робототехніки для докторів наук у Georgia Tech. У 2017 році стала головою Школи інтерактивних обчислень у цьому закладі.
У 2008 році вона привернула увагу всього світу своїми роботами SnoMote, розробленими для вивчення впливу глобального потепління на шельфові льодовики АнтарктикиGT | Robots Go Where Scientists Fear to Tread . У 2013 році заснувала Zyrobotics і випустила свій перший набір терапевтичних й освітніх продуктів для дітей з особливими потребами.
Говард опублікувала 250 праць у рецензованих журналах і на конференціях, вона співредакторка / співавторка понад десятка книг і/або розділів книг. Вона отримала чотири патенти та виступила з понад 140 доповідями та/або виступами за запрошенням. Говард — членкиня Асоціації з розвитку штучного інтелекту (AAAI) й Інституту інженерів з електротехніки та електроніки (IEEE). Серед її численних нагород — нагорода імені А. Ніко Габерманна Асоціації комп'ютерних досліджень і нагорода Річарда А. Тапіа за досягнення.
У 2020 році в інтерв'ю радіопрограми «Marketplace» Говард окреслила, як роботи-компаньйони можуть заповняти прогалину через соціальне дистанціювання внаслідок пандемії COVID-19 у США.
30 листопада 2020 року газета «Коламбус діспач» повідомила, що Говард очікує схвалення опікунської ради для вступу на посаду декана Інженерного коледжу Університету штату Огайо. 1 березня 2021 року Говард стала першою жінкою-деканом в історії коледжу.
У 2021 році Аянна Говард отримала премію від Асоціації обчислювальних машин за внесок у розвиток робототехніки, штучного інтелекту та комп'ютеризації. У червні 2022 року Говард стала опікункою Браунського університету.
Дослідження Серед наукових інтересів Аянни Говард — взаємодія людини та роботом, допоміжна / реабілітаційна робототехніка, наукова / польова робототехніка, а також сприйняття, навчання та мислення.
Дослідження й опубліковані роботи Говард охоплюють різні теми робототехніки та штучного інтелекту, зокрема інтелектуальне навчання, віртуальну реальність для реабілітації та застосування робототехніки у педіатричній терапії. Вона зосереджується на розробці технологій для інтелектуальних агентів, які повинні взаємодіяти з людиною. На цю тему науковиця написала понад 200 рецензованих публікацій.
Відзнаки та нагороди Численні досягнення Аянни Говард задокументовано в понад десятку статей. У 2003 році її включено до списку MTI 100 найкращих інноваторів у світі віком до 35 років . Її згадано у «Повстання машин» статті 2004 році журналу «Тайм» , а також у науковій статті «Ю-Ес-Ей тудей».
Деякі з нагород Аянни Говард:
Премія Лью Аллена за відмінні досягнення (раніше Нагорода директора за досягнення у дослідженнях Лабораторії реактивного руху) за значний технічний внесок, 2001 Список МТІ 100 найкращих молодих інноваторів року, 2003 Лекторство Гілберт від Національної інженерної академії США, 2010 Нагорода від організації Інститут Аніти Борг, 2014 Нагорода А. Ніко Габермана Асоціації комп'ютерних досліджень, 2016 Медаль випускників Браунського університету, 2016 Посол винахідництва AAAS-Lemelson, 2016—2017 Жінка, яка залишила слід, за версією журналу «Атланта», 2017 Спадщина Волкера #WLPower25, 2017 50 найкращих жінок у галузі технологій за версією журналу «Forbes», 2018 Афінське лекторство Асоціації обчислювальних машин, 2021 Член Американської асоціації сприяння розвитку науки, 2021 Член Інституту інженерів з електротехніки та електроніки «за внесок у систему взаємодії людини та робота», 2021 Премія Патріка Генрі Вінстона для видатного педагога, 2023
Примітки
Посилання