Марія Моденська (Harris, p. 1; , Модена — , Париж) — королева Англії, Шотландії й Ірландії, друга дружина Якова II. Віддана католичка, Марія вийшла заміж за овдовілого Якова, молодшого брата і ймовірного спадкоємця трону Карла IIOman, p. 30. Вона не цікавилася політикою та була близькою з Яковом і їхніми дітьми, двоє з яких дожили до повноліття: якобітський претендент на трон Джеймс Френсіс Едвард і Луїза Марія ТерезаOman, p. 40.
Народжена принцесою північно-західного італійського герцогства Модена, Марія у першу чергу запам'яталася суперечкою пов'язаною з народженням Джеймса Френсіса Едварда. Ходили чутки про підміну мертвої дитини іншою, щоб увічнити католицьку династію Стюартів чоловіка. Народження Джеймса Френсіса Едварда сприяло Славній революції, під час якої скинули Якова II та замінили протестанткою Марією II, старшою дочкою Якова II від його першого шлюбу з Анною Гайд (1637—1671). Марія II та її чоловік, Вільгельм III Оранський, разом правили усіма трьома королівствами.
Марія жила у вигнанні у Франції, серед якобітів відома як «Королева над водою». Вона жила зі своїм чоловіком і дітьми у Сен-Жерменському палаці, наданому королем Людовіком XIV. Марія була популярна серед придворних короля; Якова, однак, вважали занудою. У вдівстві Марія проводила час з черницями в монастирі Шайо, влітку часто зі своєю донькою Луїзою Марією Терезою. У 1701 році, після смерті Якова II, 13-річний Джеймс Френсіс Едвард в очах якобітів став королем. Враховуючи юний вік Марія представляла його інтереси, до досягенення сином 16 років. Для урегулювання Утрехтського миру 1713 року, який поклав край Війні за іспанську спадщину (1701—1714), Джеймс Френсіс Едвард поїхав з Франції, а Марія Моденська залишилася попри відсутність сім'ї: Луїза Марія Тереза померла від віспи. Французькі сучасники з теплотою згадували Марію, яка померла від раку грудей у 1718 році.
Ранні роки (1658—1673)
Марія Беатріче д'Есте, друга (але найстарша з тих, хто вижив) дитина Альфонсо IV, герцога Моденського, та його дружини Лаури Мартіноцці, народилася 5 жовтня 1658 року у Модені, герцогство Модена, Італія. Після смерті батька у 1662 році єдиний молодший брат Марії, Франческо, став новим герцогом, тоді дівчинці було чотири рокиOman, p. 14. Мати Марії та Франческо, Лаура, виховувала дітей суворо. Вона стала регентом до повноліття синаHaile, p. 16Oman, p. 15. Марія здобула гарну освітуWaller, p. 22: вільно розмовляла французькою й італійською мовами, добре знала латину, а пізніше опанувала англійськуWaller, p. 23Haile, p. 18.
Сучасники описували Марію як «високу з чудовою статурою». Пропозицію про шлюб поступила від Якова, герцога ЙоркуFea, p. 70Oman, p. 19. Герцогиня Лаура спочатку не давала відповідь камергеру герцога Йорку ПітербороWaller, p. 15, сподіваючись, за словами французького посла, на шлюб з одинадцятирічним Карлом IIOman, p. 10Haile, p. 17. Зрештою Лаура прийняла пропозицію від імені Марії, і вони одружилися за дорученням 30 вересня 1673 року, нареченій не виповнилося 15 років, а нареченому було 39Haile, p. 24.
Модена перебувала у сфері впливу короля Франції Людовика XIV, який підтримав кандидатуру Марії та тепло привітав її у Парижі, де вона зупинилася дорогою до Англії, подарувавши їй брошку вартістю 8000 фунтівOman, p. 27. Її прийом в Англії був набагато прохолоднішим. Парламент, який повністю складався з протестантів, погано відреагував на новину про католицький шлюб, побоюючись, що це «папська» змова проти країниFraser, King Charles II, p. 418. Переважно протестантська англійська громадськість називала герцогиню Йоркську «донькою папи»Oman, p. 28. Парламент погрожував анулювати шлюб, що призвело до призупинення Карлом роботи парламенту до 7 січня 1674 року, щоб захистити репутацію свого дому Стюартів.
Герцогиня Йоркська (1673—1685)
Герцогський двір
Герцог Йоркський, свідомий католик, був на двадцять п'ять років старший за свою наречену, перехворів на віспу, мав заїканняHaile, p. 40. Близько 1668 року він таємно прийняв католицизмWaller, p. 135. Марія вперше побачила свого чоловіка 23 листопада 1673 року, у день їхньої другої шлюбної церемоніїWaller, p. 149Haile, p. 41. Джеймс був задоволений своєю нареченоюTurner, p. 114. Однак Марії спочатку він не сподобався і щоразу, бачивши його, заливалася слізьмиOman, p. 31. З усім тим, вона незабаром пройнялася почуттями до чоловіка. Від першого шлюбу з простолюдинкою Анною Гайд, яка померла у 1671 році, Джеймс мав двох дочок: леді Марію та леді АннуChapman, p. 33. Джеймс познайомив їх з мачухою словами: «Я привів вам нову подружку». На відміну від леді Марії, леді Анна не любила нову дружину свого батькаWaller, p. 22. Марія гралася з Анною заради її прихильності.
Герцогиня Йоркська щорічно отримувала 5000 фунтів стерлінгів на власні витрати та підтримку двору, яким опікувалася Кері Фрейзер, графиня Пітерборо. Двір герцогині складався переважно з фрейлін, обрані її чоловіком: Френсіс Стюарт, герцогиня Річмондська та Анна Скотт, 1-ша герцогиня БуклешWaller, p. 24Oman, p. 46Oman, p. 38. Попри нелюбов герцогині Йоркської до азартних ігор, фрейліни майже щодня втягували її у ці розваги. Вони вважали, що «якщо вона відмовиться, то може захворіти»Oman, p. 45. Марія накопичила незначні карткові борги.
10 січня 1675 року герцогиня народила первістка Катерину Лауру, названу на честь королеви Катерини, стало початком тривалим періодом появи дітей, які помруть у немовлятамиOman, p. 48. У той період вона зблизилась з принцесою Марією, яка одружилася зі своїм кузеном Вільгельмом III Оранським. Разом з леді Анною герцогиня інкогніто відвідала молодять у ГаазіMarshall, p. 172.
Папська змова та заслання У 1678 році Тітус Оутс помилково звинуватив у причетності до вигаданої змови проти короля католицького секретаря герцогині Йоркської, Едварда КолманаFraser, King Charles II, p. 463. Змова стала відома як Папська та призвела до появи Білля про відвід, який ініціював граф ШефтсберіFraser, King Charles II, p. 470. Метою білля стало усунення католицького герцога Йоркського з престолу (чоловіка Марії)Haile, p. 76. Репутація подружжя була підірвана, їх заслали до Брюсселя, на чолі з королем Іспанії. Офіційною причиною були відвідини принцеси Марії та її чоловіка принца Вільяма III ОранськогоChapman, p. 67Brown, pp. 10–12Fea, p. 83. Вони вирушили з дворічною дочкою Ізабеллою та донькою Джеймса леді Анною. Крім того, їх супроводжувала фрейліна Кетрін Седлі, у якої був позашлюбний роман з Джеймсом, який засмучував герцогинюOman, p. 56. Візит матері, яка жила у Римі, підбадьорив МаріюHaile, p. 88.
Повідомлення про хворобу короля Карла повернуло пару до Англії. Вони побоювалися, що старший позашлюбний син короля, Джеймс Скотт, 1-й герцог Монмут, командувач збройними силами Англії, може скористатися ситуацією та захопити трон після смерті батькаOman, p. 63Fea, p. 85. Небезпека посилювалася тим, що Монмут користувався підтримкою прихильників білля, які мали більшість у Палаті громад Англії. Король одужав, але, на йогу думку, Йорки надто рано повернулися, тому відправив Джеймса та Марію до Единбурга, де вони тривалими періодами перебували протягом наступних трьох роківHaile, p. 92Turner, p. 171. Поселившись у Голірудхаусі, Йорки жили вдвох: леді Анна й леді Ізабелла за наказом короля залишилися у ЛондоніOman, p. 67. Йорки відвідали Лондон у лютому 1680 року та навесні того ж року повернулися до Единбурга. В Лондоні їх прийняли з почестями, а Джеймс отримав призначення королівським комісаром у ШотландіїFea, p. 96. Чергова розлука з леді Ізабеллою засмутила герцогиню Марію. Її смуток посилила ухвала білля про відведення Палатою громадWaller, p. 35Haile, pp. 99–100. Смерть леді Ізабелли у лютому 1681 рокуOman, p. 71 занурила Марію в релігійну манію, яка турбувала її лікаря. Разом з новиною про смерть дівчинки до Голіруда дійшли звістки про фальшиве звинувачення Марії у фінансуванні вбивства короля. Наклепника стратили за наказом короля.
Діяльність прихильників білля згасла до травня 1682 рокуWaller, p. 36. Раніше, у березні 1681 року, парламент з панівними прихильниками білля призупинив роботуWaller, p. 37. Тому герцог і герцогиня Йоркські повернулися до Англії. У серпні 1682 року герцогиня народила доньку Шарлотту Марію, яка померла через три тижні. Смерть дівчинки, за словами французького посла, позбавила Джеймса «надії на те, що хоч якась його дитина буде жити» — усі сини Джеймса від першої дружини Анни Гайд померли в дитинствіHaile, p. 109. Смуток Джеймса був недовгим: невдовзі стало відомо про «Змова житнього дому» у вбивстві короля та герцога ЙоркськогоOman, p. 75 та посадити лорда-протектора Монмута на тронOman, pp. 75–76. Розкриття повернуло популярність герцогу. У 1684 році його знову прийнято до Таємної ради після одинадцяти років відсутностіFraser, King Charles II, p. 569.
Королева-консорт (1685—1688) Попри ажіотаж навколо прихильників білля, Джеймс легко зійшов на престол після смерті брата 6 лютого 1685 рокуWaller, pp. 143—144. Марія щиро оплакувала Карла, згадуючи пізніше: «Він завжди був добрий до мене»Oman, plate no. VII. Ретельно спланована коронація Марії та Якова, вартістю 119 000 фунтів стерлінгів, відбулася 23 квітня, у день святого ГеоргіяOman, p. 85Haile, p. 129. Це перша спільна коронація після церемонії Генріха VIII та Катерини Арагонської.
Королева Марія не справилася з собою після смерті леді Ізабелли, а її здоров'я бажало кращого. Тосканський посланець писав, що «загальна думка [щодо наступниці Марії Моденської] говорить про те, що це буде принцеса, дочка Вашої Високості»Waller, p. 40. Франція теж готувалася до неминучої смерті королеви, висунувши кандидатом на посаду нової дружини Якоба доньку герцога ЕнгієнськогоHaile, p. 124. Тоді королева намагалася змусити свого брата, герцога Моденського, одружитися з першою, Анною Марією Луїзою МедічіOman, p. 96.
У лютому 1687 року королева, роздратована романом короля з Кетрін Седлі, графинею Дорчестерською, переїхала у нові покої у Вайтголлі. З грудня 1686 року там же була католицька каплицяFea, p. 138Haile, p. 142. Проєктуванням покоїв, вартістю 13 000 фунтів стерлінгів, займався Крістофер РенOman, p. 98. Оскільки реконструкція палацу ще не була завершена, король приймав послів у покоях дружини, що засмучувало їїOman, p. 99. Шлюбні переговори з Тосканою провалилися, мати Марії, герцогиня Лаура, померла. Весь англійський двір охопив траурHaile, p. 159. Герцогиня Лаура залишила Марії «значну суму готівки» та деякі коштовності. Вільгельм III Оранський дізнався про народне невдоволення урядом Якова; він скористався смертю матері королеви, щоб відправити свого дядька по батьковій лінії, Вільяма Нассау, як шпигунаChapman, p. 144Haile, p. 163.
Відвідавши Бат, сподіваючись, що цілющі води допоможуть завагітніти, королева Марія таки були при надії наприкінці 1687 рокуWaller, p. 11. Про це стало відома напередодні Різдва, католики раділиHarris, p. 239, а протестанти були стурбовані появою католицького спадкоємцяWaller, p. 12. Поява хлопчика, ще більше розчарувала їх, поширювались чутки, що дитина фальшива. Існувала версія, що мертве немовля королеви було підмінене іншим, якого назвали Джеймс Френсіс Едвард. Протестанти дотримувались цієї думки попри багатьох свідків народженняOman, pp. 108—109Harris, pp. 239—240. Через особисті упередження Яков допустив свідками на пологах фактично лише католиків й іноземців. Народження цієї дитини віддалило доньку Анну від трону. Протестантські прелати, родичі дочок короля по материнській лінії також не з'явились на пологах. Анна та її старша сестра Марія схилялись до версії про підміну. Граф Зуйлештайн, повернувшись до Нідерландів незабаром після народження, погодився з висновками Анни.