ВАТ ХК «Краян» — холдингова машинобудівна компанія України в галузі кранобудування, заснована на базі колишнього «Одеського заводу важкого кранобудування ім. Січневого повстання», що знаходиться в Одесі.

Історія

1863-1917 Історія підприємства починається в серпні 1863 року, коли для ремонту рухомого складу Одеської залізниці в Одесі поряд із паровозним депо були засновані залізничні майстерніОдесские железнодорожные мастерские Русского общества пароходства и торговли (РОПИТ) и Одесской железной дороги // Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия / редколл., гл. ред. С. С. Хромов. — 2-е изд. — М., «Советская энциклопедия», 1987. стр.415-416Одесский завод тяжёлого краностроения им. Январского восстания // Украинская Советская Энциклопедия. том 7. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1982. стр.447Одесский завод тяжёлого краностроения им. Январского восстания // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 18. М., «Советская энциклопедия», 1974. стр.306.

До 1917 року Одеські залізничні майстерні Російського товариства пароплавства і торгівлі та Одеської залізниці були головними залізничними майстернями Одеської залізниці, тут працювало понад 3 тис. осіб і діяла залізнична парторганізація РСДРП(б) (керівником якої був П.П.Мізікевич).

19 березня 1917 року за рішенням Одеської Ради на промислових підприємствах Одеси було введено 8-годинний робочий день.В. Коновалов. Красный флаг над Одессой. Одесса, изд-во «Маяк», 1977. стр.38-40

1918-1991 Після Жовтневого перевороту робітники майстерень активно підтримали революціюОдесский завод тяжёлого краностроения им. Январского восстания // Украинская Советская Энциклопедия. том 7. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1982. стр.447Одесский завод тяжёлого краностроения им. Январского восстания // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 18. М., «Советская энциклопедия», 1974. стр.306, у жовтні та грудні 1917 року вони виступали на підтримку передачі влади в Одесі Радам.Одесские железнодорожные мастерские Русского общества пароходства и торговли (РОПИТ) и Одесской железной дороги // Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия / редколл., гл. ред. С. С. Хромов. — 2-е изд. — М., «Советская энциклопедия», 1987. стр.415-416

На початку січня 1918 року в майстернях було створено військово-революційний штаб (до складу якого увійшли П. Мізікевич, П. Забудкін та М. Алексєєв), під керівництвом якого загони Червоної гвардії захопили залізничний вокзал, товарну станцію та установи зв'язку. Робочі майстерні взяли активну участь у боях 15-16 (28-29) січня 1918 року, з використанням бронепоїзда розгромили частини УНР і в результаті — забезпечили встановлення 17 (30) січня 1918 року радянської влади в Одесі та створення Одеської радянської республіки.Одесские железнодорожные мастерские Русского общества пароходства и торговли (РОПИТ) и Одесской железной дороги // Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия / редколл., гл. ред. С. С. Хромов. — 2-е изд. — М., «Советская энциклопедия», 1987. стр.415-416

Після того, як 13 березня 1918 року Одесу окупували австро-німецькі війська, робітники майстерень сформували команди двох бронепоїздів РСЧА (командирами яких стали Ф. Молочков і М. Мацко), які вели бої під Харковом і на Дону, в Одесі для ведення підпільної. роботи залишилися близько 50 більшовиків з-поміж працівників майстерень.Одесские железнодорожные мастерские Русского общества пароходства и торговли (РОПИТ) и Одесской железной дороги // Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия / редколл., гл. ред. С. С. Хромов. — 2-е изд. — М., «Советская энциклопедия», 1987. стр.415-416

У липні 1918 року майстерні приєдналися до Всеукраїнського залізничного страйку (і страйкували до 9 вересня 1918 року).Одесские железнодорожные мастерские Русского общества пароходства и торговли (РОПИТ) и Одесской железной дороги // Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия / редколл., гл. ред. С. С. Хромов. — 2-е изд. — М., «Советская энциклопедия», 1987. стр.415-416

Після відходу в листопаді 1918 року австро-німецьких військ з Одеси та висадки в Одесі військ Антанти робітники майстерень продовжували саботаж і брали участь у відновленні радянської влади в Одесі 5 січня 1919 року.Одесские железнодорожные мастерские Русского общества пароходства и торговли (РОПИТ) и Одесской железной дороги // Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия / редколл., гл. ред. С. С. Хромов. — 2-е изд. — М., «Советская энциклопедия», 1987. стр.415-416

Після того, як 25 серпня 1919 року місто зайняли війська ЗСПР, у майстернях була створена «трійка» для ведення організаційної підпільної роботи та почала діяти військово-підривна група В. Гренць. З наближенням до Одеси військ РСЧА в ході Одеської наступальної операції 11 січня — 8 лютого 1920 за наказом ревкому робітники майстерень зайняли Одеське залізничне депо і станцію і не допустили викрадення залізничного складу за кордон.Одесские железнодорожные мастерские Русского общества пароходства и торговли (РОПИТ) и Одесской железной дороги // Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия / редколл., гл. ред. С. С. Хромов. — 2-е изд. — М., «Советская энциклопедия», 1987. стр.415-416

Загалом, за роки громадянської війни виробництво значно скоротилося — до 14,8 % від кількості паровозів та 4,2 % вагонів, випущених у 1913 році.Одесские железнодорожные мастерские Русского общества пароходства и торговли (РОПИТ) и Одесской железной дороги // Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия / редколл., гл. ред. С. С. Хромов. — 2-е изд. — М., «Советская энциклопедия», 1987. стр.415-416

У 1920 році в майстернях працювали 2 тисячі робітників (у тому числі 60 комуністів і 23 комсомольці).Одесские железнодорожные мастерские Русского общества пароходства и торговли (РОПИТ) и Одесской железной дороги // Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия / редколл., гл. ред. С. С. Хромов. — 2-е изд. — М., «Советская энциклопедия», 1987. стр.415-416

Після закінчення громадянської війни майстерні були реконструйовані.Одесские железнодорожные мастерские Русского общества пароходства и торговли (РОПИТ) и Одесской железной дороги // Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия / редколл., гл. ред. С. С. Хромов. — 2-е изд. — М., «Советская энциклопедия», 1987. стр.415-416

У листопаді 1923 року головні залізничні майстерні були перейменовані на Січневі залізничні майстерні — на честь 5-ї річниці повстання в Одесі в січні 1918 року.Одесские железнодорожные мастерские Русского общества пароходства и торговли (РОПИТ) и Одесской железной дороги // Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия / редколл., гл. ред. С. С. Хромов. — 2-е изд. — М., «Советская энциклопедия», 1987. стр.415-416Одесский завод тяжёлого краностроения им. Январского восстания // Украинская Советская Энциклопедия. том 7. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1982. стр.447Одесский завод тяжёлого краностроения им. Январского восстания // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 18. М., «Советская энциклопедия», 1974. стр.306

До 1930 року майстерні виконували капітальний ремонт паровозів і товарних вагонів, в 1930 майстерні були перетворені в кранобудівний завод.Одесский завод тяжёлого краностроения им. Январского восстания // Украинская Советская Энциклопедия. том 7. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1982. стр.447

В 1931 завод побудував перший паровий рейковий кранОдесский завод тяжёлого краностроения им. Январского восстания // Украинская Советская Энциклопедия. том 7. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1982. стр.447 (6-тонний «Январець-1»), який став первістком радянського кранобудування.Одесский завод тяжёлого краностроения им. Январского восстания // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 18. М., «Советская энциклопедия», 1974. стр.306 Протягом років передвоєнних п'ятирічок завод освоїв виробництво нових видів продукції, удосконалював конструкції кранів. У цей час заводом випускалися крани вантажністю 6, 15, 20, 45 т та інша продукція. До початку 1939 року завод входив до чотирьох найбільших підприємств машинобудування Одеси.Одесса // Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. О. Ю. Шмидт. 1-е изд. том 42. М., ОГИЗ, «Советская Энциклопедия», 1939. ст.726-740

Після початку німецько-радянської війни завод освоїв випуск продукції військового призначення. Вже в перші тижні війни завод побудував на шасі вантажівок ЗІС-6, що прибули на підприємство для переобладнання в автокрани, п'ятнадцять «».Г. Пенежко. Записки советского офицера. М., Воениздат, 1950. стр.225-227, 231 З наближенням до міста лінії фронту робітники заводу взяли активну участь у будівництві оборонних споруд.И. И. Азаров. Осаждённая Одесса. 3-е изд., доп. Одесса, изд-во «Маяк», 1975. стр.84-85 У липні 1941 року почалася евакуація заводу, більша частина обладнання була відправлена ешелонами на Кіровський машинобудівний завод імені 1 травня та на Курган.Н. Н. Андриенко: Стреловые самоходные краны (в 2-х книгах), Одесса: Астропринт: 2001, 704с

Під час оборони Одеси завод відновив і передав до Приморської армії десять танків БТ, виявлених в ешелонах, що прибули до Одеси — при цьому Г. Пенежко. Записки советского офицера. М., Воениздат, 1950. стр.249-254, 334, 354, 368, 394—399, 455—488 (для цього один з цехів заводу був переобладнаний в танкоремонтні майстерні),Н. И. Крылов. Не померкнет никогда. М., Воениздат, 1984. стр.72-73 брав участь у будівництві трьох бронепоїздів (при цьому більшість осіб у команді першого одеського бронепоїзда № 22 складали робітники заводу ім. Січневого повстання)Н. И. Крылов. Не померкнет никогда. М., Воениздат, 1984. стр.57, а пізніше освоїв виробництво бронетракторів НІ-1, 50-мм та 82-мм мінометів Н. И. Крылов. Не померкнет никогда. М., Воениздат, 1984. стр.105-109 (при цьому екіпажами трьох випущених заводом бронетракторів НІ-1 стали робітники заводу).А. М. Синицын. Всенародная помощь фронту. 2-е изд. М., Воениздат, 1985. стр.99 Після створення 22 серпня 1941 року оперативно-виробничої групи при Військовій раді Одеського оборонного району завод було передано у пряме підпорядкування групи.И. И. Азаров. Осаждённая Одесса. 3-е изд., доп. Одесса, изд-во «Маяк», 1975. стр.84-85 Під час окупації міста німецько-румунськими військами робітники заводу імені Січневого повстання були серед одеських підпільників.С. А. Вольский. В одесских катакомбах // Герои подполья / сб., сост. В. Е. Быстров, ред. З. Н. Политов. М., 1965. стр.326-365

У ході бойових дій та під час окупації завод був повністю зруйнований.Одесский завод тяжёлого краностроения им. Январского восстания // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 18. М., «Советская энциклопедия», 1974. стр.306 Німецька адміністрація спробувала використати організувати на заводі ремонт залізничних вагонів, але радянська підпільна група, що діяла в Одесі, якою керував прикордонник П. В. Кудрін, вивела з ладу протипожежні засоби та підпалила вагони, доставлені на завод для ремонту.Дозорные западных рубежей: документальные очерки по истории войск Краснознамённого Западного пограничного округа / И. А. Куроленко, В. А. Козлов, Э. Д. Брагин, Н. Д. Боровков. 2-е изд., пер. и доп. Киев, 1984. стр.183

У 1944 році почалося відновлення підприємства.Одесский завод тяжёлого краностроения им. Январского восстания // Украинская Советская Энциклопедия. том 7. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1982. стр.447

У 1946 році завод освоїв серійний випуск автомобільних кранів.Одесский завод тяжёлого краностроения им. Январского восстания // Украинская Советская Энциклопедия. том 7. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1982. стр.447