Весела Гора́  — село в Україні, у Луганській міській територіальній громаді Луганського району Луганської області. Населення становить 1197 осіб. З 2014 року перебуває в статусі тимчасово окупованої території України.

Географія Село розташоване на правому березі річки Сіверський Донець. Сусідні населені пункти: села Раївка (вище за течією Сіверського Донця) на південному заході, Обозне та Христове на північному сході, Паньківка (нижче за течією Сіверського Дінця) на сході, Привітне, Світле та місто Луганськ на південному сході, село Лиман на півдні.

Історія Предтечею села був хутір Лікарський, відомий за картографічними джерелами з 1765 року, а перша згадка про який у письмових документах припадає на 1775 рік Литвиненко Р. Історія села Весела Гора на Луганщині: історична пам’ять і документована реальність // Історичні і політологічні дослідження. — Спецвипуск: доп. на міжнар. наук.-практич. конф. «Трансформації історичної пам’яті». — Вінниця, 2018. — С. 211-218.ґ). Збереглися документи про те, як у Подонців'ї з'явився полковник розгромленої пугачовської армії Василь Журба (Злий), який зберігав прапор повстанців і портрет Омеляна Пугачова, проживаючи в слободі Староайдарській і на хуторі Лікарському. Звідси він таємно відвідував Білгород, Вороніж, Полтаву, Острогозьк, Черкаськ і Бахмут, говорив, що їздить «для высмотру разбежавшихся его партии людей». Для затримання полковника Журби було направлено дві розшукові команди, а Азовська губернська канцелярія завела секретну справу на 17 селян, які переховували повстанця, 13 з яких було направлено до каторги або переселено в райони нових прикордонних ліній на півдні між Дніпром і Азовським моремЛисянский А. С. Эхо крестьянских войн // Неизвестное об известном. — Донецк: Донбасс, 1978. — С. 69.

Власне село під назвою Весела Гора або Веселе (в офіційних документах до середини XIX століття фігурує другий варіант, а назва Лікарське зберігалась паралельно до початку XX століття Литвиненко Р. О. Село Весела Гора на Луганщині: історія назв і адміністративного статусу // Грані історії: зб. наук. праць. Спеціальний випуск — матер. ІІ-ї Всеукраїнської наук.-практич. конф. «Бахмутська старовина: краєзнавчі дослідження — 2018». — Слов’янськ, 2018. — Вип. 1 (9). — С. 97-103) виникло близько середини 1770-х років як центр рангової дачі площею 9600 десятин землі, виділеної Азовською губернською канцелярією Костянтину Юзбаши (1724—17.09.1802?), що прибув у ці краї в серпні 1754 року у складі першої хвилі слов'яносербської міграції в чині капітана полку Йована Шевича. Уперше Весела Гора згадується в письмових джерелах у 1776 році, коли в ньому Ізюмським протопопом була закладена дерев'яна Благовіщенська церква, будівництво якої здійснювалося коштом місцевого поміщика — підполковника Волоського гусарського полку К. М. Юзбаша — і було завершене у травні 1777 року Першим священиком цієї церкви Білгородська єпархія призначила Афанасія Мерхалєвського. На той момент у Веселій Горі значиться 95 селянських подвір'ївФеодосій (Макарьевский). Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. — Катеринослав, 1880. — Вып. 2. — С. 161.. За переписом населення Азовської губернії 1778 р. у с. Весела Гора вже полковника Юзбаша проживало 595 осіб селян (315 — ч. с., 280 — ж. с.)Джерела до історії населених пунктів Донеччини XVI–XVIII ст. — Донецьк, 2009. — С. 22.. У відставку К. М. Юзбаши виходив 1781 р., отримавши військовий чин бригадираПодов В. И. Донбасс. Век XVIII. — Луганськ: Світлиця, 1998. — С. 56 і будучи нагородженим за 25-річну вислугу . За «Описом до Атласу Новоросійської губернії 1799 р.» у с. Веселому К. М. Юзбаша згадується дерев'яна церква, дерев'яний панський будинок з фруктовим садом, винокурний заводДжерела до історії населених пунктів Донеччини XVI–XVIII ст. — Донецьк, 2009. — С. 112..

Після смерті бригадира і кавалера К. М. Юзбаши Веселу Гору (Веселе), разом з іншими селами (Олександрівкою, Раївкою, Єлисаветівкою), було успадковано його сином — відставним секунд-майором Бахмутського гусарського полку Олександром Костянтиновичем Юзбаши (до його смерті близько 1827—1828 р.)Подов В. И. Донбасс. Век XVIII. — Луганск: Світлиця, 1998. — С. 56.

Щонайменше від початку 1830-х років Весела Гора стає володінням штаб-ротмістрши Олени Родіонівни Нілус (1812—19.11.1888). Саме вона наділила 1400 десятин землі для 350 душ колишніх своїх кріпосних селян (відтепер тимчасовозобов'язаних) містечка Веселогорськ, що зафіксовано в документах від 20 листопада 1862 р.Державний архів Луганської області. — Ф. 106. — Оп. 5. — Спр. 237.Цією ж власницею у Веселій Горі були побудовані цегляні поміщицький будинок і церква (1839 року, а стару дерев'яну церковну споруду продали у Верхні Сотні)Справочная книга Екатеринославской Епархии. — Екатеринослав, 1908. — С. 1004). 1864 р. у Веселій Горі було побудовано новий винокурний заводСборник статистических сведений по Екатеринославской губернии. — Вып. 3: Славяносербский уезд. — Екатеринослав, 1886. — С. 129, що діяв до 1917 року.

Станом на 1859 рік у власницькому селі Веселогірське (Лікарське, Веселе) Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії було 93 селянських подвір'я, у яких проживало 817 селян (404 чоловіки та 413 жінок), існували православна церква, завод, переправа через річку Донець.

У 1860-х роках, помістя з центром у Веселій Горі перейшло ще одному з нащадків перших слов'яносербів — спадкоємному дворянинові Петру Вікторовичу Голубу, якого можна вважати одним з найуспішніших господарів-поміщиків Слов'яносербського повіту, у всякому разі для періоду 1880-х років. Це засвідчують численні статистичні матеріали, що демонструють високі, почасти найкращі в повіті, показники розвитку його економіїСборник статистических сведений по Екатеринославской губернии. — Вып. 3: Славяносербский уезд. — Екатеринослав, 1886. — Ч. ІІ. По смерті П. В. Голуба помістя спільно успадкували його діти — Митрофан (1868—1912), Дмитро, Микола, Петро (1869—1905), Олена, Катерина (1870 р. н., заміж. Булацель і Чвалінська) й Анастасія (1872 р. н., заміж. Гарнієр), яким воно належало до 1917 р. Втім на початку ХХ ст. різні ділянки цього землеволодіння почали продаватися іншим власникамДержавний архів Луганської області. — Ф. 106. — Оп. 1. — Спр. 725; 851; 982; 985; 993 та ін.. В цей період містечко Веселогорськ нараховувало 1100 мешканцівРоссия. Полное географическое описание нашего отечества. — СПб, 1910. — Т. 14 . — С. 858..

Станом на 1886 рік у містечку, яке було центромі Веселогірської волості, мешкало 845 осіб, налічувалось 154 двори, існували православна церква, школа, лавка, винокурний завод, паровий млин, відбувалось 2 щорічних ярмарки.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», селище увійшло до складу Луганської міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Слов'яносербського району, увійшло до складу новоствореного Луганського району.

Війна на сході України

У 2014 році біля селища точилися бойові дії. 15 червня 2014 року село було звільнене від проросійських збройних формувань.

5 вересня 2014 року під Веселою Горою та Цвітними Пісками відбувалися одні з найважчих боїв в історії російсько-української війни. Тоді Україна втратила майже півсотні своїх захисників України. Саме в цей день в засідку потрапила колона батальйону «Айдар». Колону «Айдару» зупинили на блокпосту напроти автобусної зупинки «Весела гора», і, дізнавшись назву батальйону, російські формування відкрили вогонь на ураження. За словами Олексія Мільчакова, російського нациста і учасника засідки, шістьох поранених українських бійців стратили на місці. Всього українські сили втратили загиблими та зниклими безвісти понад 40 чоловікПідлий злочин Росії: роковини боїв під Веселою Горою і Цвітними Пісками.

Від початку вересня 2014 року Весела Гора перебуває під контролем бойовиків та російських військових.

Населення За даними перепису 2001 року населення села становило 1197 осіб, з них 26,07% зазначили рідною українську мову, а 73,93% — російську.

Примітки

Див. також Веселогірська волость Слов'яносербський повіт Слов'яносербський район

Посилання Погода в селі Весела Гора