Hippopotamus gorgops — вимерлий вид бегемотів, відомий за останками, знайденими в Північній і Східній Африці, а також у Леванті. Вперше він з'явився в пізньому пліоцені—ранньому плейстоцені й вимер на початку середнього плейстоценуvan der Made J, Sahnouni M & Boulaghraief K. 2017. Hippopotamus gorgops from El Kherba (Algeria) and the context of its biogeography. In Proceedings of the II Meeting of African Prehistory: Burgos 15-16 April, 2015, Sahnouni M, Semaw S, Rios Garaizar J (eds). CENIEH: Burgos; 135—169..
Опис
H. gorgops був значно більшим, ніж живий гіпопотам (H. amphibius)Chaix L, Faure M, Guérin C, Honegger M. Kaddanarti, a Lower Pleistocene Assemblage from Northern Sudan. In: Krzyżaniak L, Kroeper K, Kobusiewicz M, editors. Recent Research into the Stone Age of Northeastern Africa. Poznań: Poznań Archaeological Museum; 2000. p. 33–46., з приблизною масою тіла понад 4000 кілограмів. Порівняно з H. amphibius, орбіти та носові отвори підняті вище над іншою частиною черепа, при цьому скронева ямка коротша, що призводить до меншої відстані між орбітами й потилицею. Ймовірно, це означало більш переднє прикріплення скроневих м'язів. Поворотний і сагітальний гребені також були пропорційно вищими, а піднебіння подовженим. У житті H. gorgops, ймовірно, дуже нагадував би H. amphibius.
Розповсюдження Hippopotamus gorgops відомий із залишків, знайдених у Північній та Східній Африці, від межі пізнього пліоцену та раннього плейстоцену до раннього середнього плейстоцену. Залишки, віднесені до H. gorgops поряд із видом H. behemoth, відомі з місцевості Убейдія в Ізраїлі, датовані приблизно 1,6 мільйонами років тому, причому деякі автори припускають, що H. behemoth насправді є синонімом H. gorgops, враховуючи їх подібну морфологію.
Відносини з людьми Залишки зі слідами порізів або розломів з місць раннього плейстоцену по всій Африці вказують на те, що H. gorgops був убитий архаїчними людьми. До них відносяться Ель-Керба в Алжирі, датований приблизно 1,8 мільйонами років тому (млн років тому), кальдера Кіломбе в Кенії, датована приблизно 1,76 млн років тому, і стоянка Буя в Еритреї, датована пізнім раннім плейстоценом, близько 1 млн років. Часто на цих місцях присутні інструменти олдованської промисловості. У Кіломбе та Буйя невідомо, чи полювали на бегемотів, чи виловлювали їхFiore, I., Bondolli, L., Coppa, A., Macchiarelli, R., Russom, R., Kashay, H., Solomon, T., Rook, L., Libsekal, Y., 2004. Taphonomic analysis of the late early Pleistocene bone remains from Buia (Dandero Basin, Danakil Depression, Eritrea): evidence for large mammal and reptile butchery. Rivista Italiana di Paleontologia e Stratigrafia 110, 89e97.. Малоймовірно, що на здорових дорослих особин полювали, бо живі бегемоти, швидше за все, були небезпечні.
Примітки